Штучний інтелект (ШІ) стає все більш потужним інструментом у сфері пропаганди, впливаючи на суспільні настрої та формуючи інформаційне середовище. В Україні це питання набуває особливої актуальності в умовах війни, коли інформаційна боротьба є невід’ємною частиною конфлікту. Експерти зазначають, що алгоритми ШІ здатні аналізувати величезні обсяги даних і створювати контент, який може маніпулювати думками людей. Це стосується як соціальних мереж, так і новинних платформ
Штучний інтелект став новим інструментом впливу на інформаційний простір. Алгоритми не лише поширюють контент, а й формують спосіб, у який користувач його сприймає. У 2026 році ризики для України пов’язані не тільки з фейками, а й із тим, як пошукові та рекомендаційні системи можуть підсилювати російські наративи. Як працює цей механізм і де проходить межа відповідальності – розповідає Frontliner.
Алгоритми соціальних мереж і пошукових систем орієнтуються на залучення. Це означає, що емоційний, конфліктний або спрощений контент отримує перевагу. Саме такі характеристики часто мають пропагандистські повідомлення. У результаті користувач може отримувати викривлену картину подій, навіть не шукаючи її свідомо.
Додатковий ризик створює генеративний ШІ. Він здатен швидко виробляти великі обсяги текстів, зображень і відео, які виглядають переконливо. Це знижує поріг для створення дезінформації і дозволяє масштабувати її без значних ресурсів.
Системи пошуку на основі ШІ дедалі частіше формують готові відповіді замість переліку джерел. Це змінює поведінку користувача: він рідше переходить до першоджерел і більше довіряє згенерованому узагальненню. Якщо в навчальних даних або джерелах є викривлення, вони можуть відтворюватися у відповідях.
Для України це означає ризик непомітного проникнення ворожих інтерпретацій. Навіть нейтрально сформульовані відповіді можуть містити акценти, вигідні російській пропаганді, якщо вони присутні в інформаційному середовищі. Це особливо критично для тем війни, міжнародної політики і безпеки.
Поширення дезінформації через алгоритми впливає не лише на окремих користувачів, а й на суспільні настрої. Масове відтворення сумнівів, страхів або недовіри до інституцій може змінювати поведінку людей і послаблювати стійкість держави.
Окрему роль відіграють таргетовані кампанії. Алгоритми дозволяють точно визначати аудиторії і адаптувати повідомлення під їхні очікування. Це робить пропаганду менш помітною і більш ефективною, адже вона виглядає як органічний контент.
Ці дії не усувають ризики повністю, але зменшують їхній вплив.
За формування політики інформаційної безпеки і взаємодію з технологічними компаніями відповідає держава. Йдеться про вимоги до прозорості алгоритмів, обмеження дезінформаційних мереж і підтримку національного інформаційного середовища.
На міжнародному рівні формується підхід до регулювання ШІ. Зокрема, обговорюються правила щодо відповідальності платформ за контент і вимоги до маркування згенерованих матеріалів. Для України важливо інтегруватися в ці процеси, щоб мати інструменти впливу на глобальні платформи.
Водночас жодне регулювання не замінить критичного мислення користувача. Алгоритми лише підсилюють ті сигнали, які вже існують у суспільстві. Тому стійкість до пропаганди формується не лише законами, а й щоденною поведінкою людей.
Штучний інтелект не створює пропаганду з нуля, але робить її швидшою, точнішою і масштабнішою. І саме це перетворює його на фактор, який напряму впливає на безпеку.
Frontliner висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Frontliner зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.
Читайте також— Небезпечна територія: як Україна очищається від мін