Президент України Володимир Зеленський анонсував укладення важливої угоди з Норвегією, що стосується спільного виробництва далекобійних артилерійських снарядів. Під час пресконференції глава держави підкреслив значущість цієї домовленості для зміцнення обороноздатності країни у контексті триваючої війни з Росією. Зеленський зазначив, що новий проект дозволить Україні отримати доступ до сучасних технологій та виробничих потужностей, які необхідні для створення високоякісної артилерії. Співпраця з Н
Для підсилення можливостей українських бійців на фронті, необхідне артилерійське озброєння. Київ планує виробництво далекобійних снарядів 155-го калібру спільно з Норвегією.
Таку заяву глава державизробивпід час традиційного вечірнього звернення 10 травня. Володимир Зеленський подякував Норвегії за рішення підтримати Україну у сфері оборонного виробництва.
Дивіться такожОбмін полоненими "1000 на 1000" має бути проведеним, це гарантували американці, – Зеленський
За словами президента, українські військові постійно наголошують на критичній потребі у далекобійній артилерії та снарядах великого радіуса дії.
Він зазначив, що, попри активне використання дронів, саме артилерія залишається одним із ключових елементів на фронті. Тому Україна домовилася з Норвегією про спільне виробництво далекобійних боєприпасів, які зараз особливо потрібні Силам оборони.
Президент також повідомив про підготовку до активної дипломатичної роботи наступного тижня. Зокрема, він обговорив майбутні міжнародні зустрічі та координацію позицій із президентом Фінляндії Александром Стуббом.
Зеленський підкреслив, що Україна щодня потребує підтримки партнерів, а держава продовжує зміцнювати ППО та забезпечувати військових усім необхідним для оборони.
За даними "Мілітарного", українська армія використовує велику кількість артилерійських систем калібру 155 міліметрів – як причіпних, так і самохідних на колісному чи гусеничному шасі.
Більшість цієї техніки ЗСУ отримали вже після початку повномасштабної війни. Калібр 155 міліметрів є стандартом артилерії країн НАТО та поступово замінює радянський 152-міліметровий формат, який раніше переважав в Україні.
Перехід на натівський калібр почався ще у 2017 році зі створення української САУ 2С22 "Богдана". Її розробили на Краматорському заводі важкого верстатобудування, а головною особливістю стало власне виробництво 155-міліметрового ствола, чого раніше в Україні не робили.
Під час випробувань установка показала дальність стрільби до 42 кілометрів і навіть до завершення тестів була залучена у боях за острів Зміїний.
Першою західною 155-міліметровою системою в Україні стала американська гаубиця M777, яку передали США, Канада та Австралія. Військові високо оцінили її мобільність, простоту використання та невелику вагу. Залежно від типу снарядів M777 може вражати цілі на відстані від 24 до 40 кілометрів.
За останні роки і Україна, і Росія суттєво наростили використання безпілотників, через що бойові дії стали значно технологічнішими та складнішими. При цьому начальник відділення БпЛА 55-ї окремої артилерійської бригадиРостислав Степанчукрозповів24 Каналу,що попри активний розвиток безпілотного напрямку, артилерія й надалі відіграє важливу роль у війні.
До того ж, є фактори, які більше сприяють роботі саме артилерії. Мовиться, зокрема, про нельотні погодні умови, туман, морози, коли дрони просто падають.
Водночас українські сили дедалі частіше роблять ставку не на знищення самих російських гармат, а наудари по складах і запасах боєприпасів.Такий підхід дозволяє суттєво зменшити можливості окупантів вести тривалий артилерійський вогонь.
До слова, з початку повномасштабного вторгнення Україна позбавила Росію 41 787 артилерійських систем. З них лише протягом доби було знищено 75 одиниць.