Колумбієць, який брав участь у бойових діях на стороні України, висловив бажання залишитися жити на Волині. Після тривалого перебування в Україні та боротьби за її незалежність, він знайшов тут новий дім і відчуває глибокий зв'язок з місцевими людьми та культурою. Цей чоловік приїхав до України не лише як волонтер, а й як воїн, готовий захищати країну від агресії. Його рішення пов'язане не лише з особистими переживаннями під час війни, але й із змінами у його житті після знайомства
Громадянин Колумбії Леонель Асенсіо добровільно приїхав в Україну, щоб воювати на її боці проти російської агресії.Після поранення на Сумському напрямку чоловіка визнали непридатним до служби, а нині він оформлює документи, щоб залишитися жити на Волині. Леонель каже, що хоче будувати своє майбутнє саме в Україні, яку вважає своїм другим домом.
13 років Леонель Асенсіо був на батьківщині кадровим військовим, потім працював у приватній охороні, про Україну до повномасштабної війни майже нічого не знав, розповів чоловікСуспільному.
"Побачив у новинах, що Україні потрібні люди, і вирішив, що можу допомогти", — каже Леонель.
У лютому цього року побратими привезли Леонеля до Нововолинська. Тут мешкають родичі одного із військовослужбовців. Насамперед за підтримкою звернулися до відділу супроводу ветеранів.
Побратим Леонелоя —Васильзі Львова — знав іспанську мову, бо 20 років прожив в Іспанії, добровільно повернувся, щоб захищати Україну, розповідає фахівчиня із супроводу ветеранівЕліна Гурачевська. Службу ніс у взводі колумбійців, оскільки зі знанням мови порозумітися з іноземцями було легше. Після поранення на Сумському напрямку Леонеля визнали непридатним до подальшої служби.
Леонель Асенсіо та фахівчиня з супроводу ветеранів Еліна Гурачевська. Суспільне Луцьк
Він залишився в Україні без постійного житла та без визначеного правового статусу. Повернення до Колумбії ускладнене станом здоров’я — через черепно-мозкову травму переліт може становити ризик для життя, каже фахівчиня.
За словами Еліни Гурачевської, яка опікується колумбійцем, спочатку здавалося, що процес буде складним, адже у Леонеля не було жодних документів. Однак на всіх рівнях люди йшли назустріч:
“У нас була велика робота в тому плані, бо ми ходили і до перекладачів, співпрацювали із міграційною службою, збирали всі документи. Найбільша проблема — у нього не було довідки про місце проживання в Колумбії", — каже Еліна Гурачевська.
Еліна Гурачевська, Леонель Асенсіо та спеціаліст відділу ветеранської політики Володимир Чепа. Суспільне Луцьк
Аби продовжити процес оформлення документів, Леонелю була потрібна нотаріально засвідчена згода, що десь він буде жити, коли отримає посвідку. Тоді у себе вдома колумбійця прописала сім'я головного спеціаліста відділу ветеранської політикиВолодимира Чепи.
“Наш колега сказав: "Я пропишу його до себе". І вони з дружиною взяли на себе таку відповідальність. Зараз у Леонеля законне перебування в Україні до жовтня. До цього місяця, ми сподіваємось, що в нього буде вже посвідка і ми зможемо отримати і посвідчення УБД, і особи з інвалідністю внаслідок війни, всі виплати і пільги”, - розповідає фахівчиня із супроводу ветеранів.
Леонель Асенсіо під час військової служби в Україні. Леоенль Асенсіо
Додому Леонель повертатися не планує. Каже, якби була така можливість, залишився б жити в Україні. І навіть запросив би сюди своїх рідних — сестер і доньку.
“Україна — дуже красива. Тут спокійно і безпечно, навіть попри війну. Ще я вдячний людям, вони дуже добре до мене ставляться”, — каже Леонель.
Найбільша перешкода для повноцінного життя в Україні — мова. Леонель спілкується лише іспанською, а з українцями — з допомогою онлайн перекладача. Наразі він проживає у студентському гуртожитку. Хоча Леонель не є студентом закладу, директор Нововолинського електромеханічного фахового коледжу погодився надати йому житло, пояснивши це просто: він захищав Україну — і потребує підтримки.
Колумбієць Леонель Асенсіо мріє залишитись жити в Україні, за яку воював добровольцем, травень 2026 року. Суспільне Луцьк
Попри все пережите, Леонель каже, що хотів би продовжити службу у війську. Поступово чоловік намагається адаптуватися і облаштовує життя в Україні. Уже знайшов тут підробіток і кохану дівчину.