Сучасна Одеса, відома своєю багатою історією та культурною спадщиною, має глибокі корені, що сягають у давнину. Печерні витоки міста розкривають невідомі сторінки його минулого, які вражають як археологів, так і істориків. Виявлені під час досліджень печери свідчать про те, що територія сучасної Одеси була населена ще в античні часи. Археологічні розкопки на околицях міста показують сліди людського життя з епохи неолі
Коли говорять про Одесу, часто починають із «заснування» наприкінці XVIII століття. Але справжня історія міста — значно глибша. І… буквально підземна. Про печерні витоки сучасної Одесирозповілифахівці Українського інституту національної пам’яті, передає видання«Південь сьогодні».
Ще з XVII століття територія сучасної Одещина почала активно заселятися українцями. Сюди, в межі Османської імперії, тікали селяни з Речі Посполитої, піддані Російської імперії. Вони шукали простого – свободи від кріпацтва.
Тут виникає унікальне явище — Ханська Україна.
Українці створюють власне самоврядування, зберігають православну віру, живуть відносно автономно. А османська влада, всупереч міфам, гарантує релігійну свободу.
Потужний імпульс переселенню дала подія, яку не можна забути – знищення Запорозької Січі. Після цього запорожці масово рушають на південь.
Саме тоді формується Хаджибей і його околиці: Пересип, балки малих річок, козацькі слободи.
Однією з них став Куяльник — поселення на схилах Шкодової гори.
І тут починається найцікавіше. Запорожці швидко зрозуміли головне, що місцевий рельєф — це не проблема, а ресурс. Вони організували видобуток каменю-черепашника, каменерізні промисли.
А далі — унікальне явище. У вироблених печерах виникає ціле підземне місто. Козаки будують печерні житла, господарські приміщення.
І це було геніально: взимку — тепло, влітку — прохолодно (+15°C цілий рік). А зовні — звична українська мазанка.
Фактично традиційна українська архітектура + підземна інженерія. Це — один із найрідкісніших прикладів українського народного будівництва в Європі, що зберігся донині. Тут же — ще один шар історії. На цих схилах знаходиться найдавніше кладовище Одеси — Сотниківської Січі. Найстаріші поховання — з 1791 року.
Тут стояла і одна з найдавніших церков півдня України — Вознесенська. Її знищили в 1930-х. Залишилася лише метрична книга.
І ще одна історія, яка варта пам’яті. У печерній хаті Куяльника народився Михайло Слабченко — академік, професор, один із творців української історичної науки. Його доля типова для ХХ століття: репресований радянською владою, знищений як інтелектуал, помер у злиднях.
Тож Одеса не починається з імперії, Одеса не «створена з нуля». Вона виросла з українських слобід, козацьких поселень, печерних міст.
І якщо дивитися глибше — буквально під землю — стає очевидно, що Одеса має українські, козацькі, вільні корені