У невеличкому селі на Одещині, де життя тече мирно та спокійно, живе юний шахіст, який здобув визнання не лише в Україні, а й за її межами. Його історія — це приклад того, як наполегливість і талант можуть змінити долю навіть у найменших населених пунктах. Цей шахіст почав свою кар'єру з простих партій на місцевому рівні, де його природжений хист до гри швидко привернув увагу односельців. Завдяки підтримці родини та тренерів він розпочав участь у регіональних
Під час підготовки матеріалу автор Юрій Федорчук опирався на відкриті джерела, спілкувався з головним спеціалістом відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Іваном Кононєровим та використав відомості з книги гросмейстера шахової композиції Сергія Ткаченка.
Михайло Зінар — знана у шаховому світі постать, родом із Гвоздавки Першої Зеленогірської громади. Він створив майже двісті складних і вишуканих пішакових етюдів, якими й досі користуються для відпрацювання розрахунку ходів і розвитку творчого бачення гри.
Починаючи з 1970-х років, Михайло Зінар опублікував кілька сотень досліджень, присвячених пішаковим ендшпілям. Ендшпіль (від нім. Endspiel — «заключна гра») означає фінальну стадію партії, що наступає після обміну більшості фігур і вимагає від гравців тонкої техніки та точного розрахунку.
Міжнародний майстер шахової композиції Сергій Ткаченко назвав його «королем пішакового етюду». Окрім композицій, Зінар підготував понад півсотні науково-популярних статей, присвячених шаховим закінченням.
Книга Сергія Ткаченка про Михайла Зінаря
У 1990 році у співавторстві з Володимиром Арчаковим він випустив посібник «Гармонія пішакового етюду», присвячений техніці й художнім аспектам пішакових закінчень.
Після смерті Михайла Зінаря 4 лютого 2021 року шахова спільнота вшанувала його пам’ять розв’язуванням добірки з трьох його етюдів на сайті «Світ шахів». Це була перша публічна згадка, яка зібрала широку увагу поціновувачів композицій.
Пізніше Сергій Ткаченко відібрав сто найяскравіших етюдів майстра й упорядкував їх у книзі «Складні пішакові закінчення Михайла Зінаря», виданій у Великій Британії. Ця праця познайомила західних читачів із творчістю шахового композитора з Одещини.
Частину авторського гонорару упорядник передав родині Зінаря — кошти допомогли провести воду до сільської оселі рідних майстра.
Шахісти Любашівської та Зеленогірської громад ініціюють створення в Любашівці шахового клубу імені Михайла Зінаря та започаткування турніру на честь видатного земляка. Також розглядається ідея музейної експозиції, присвяченої спортивній славі регіону, де центральною частиною була б постать і творчість Зінаря.
Михайло Зінар у розквіті творчих сил
Нещодавно відбувся перший турнір-пам’ять, присвячений його ім’ю, де місцеві шахісти згадували його внесок у розвиток композицій та кінцевих позицій.
За словами Івана Кононєрова, голова громади Геннадій Павлов підшукав для шахового клубу приміщення, пообіцяв сприяти з ремонтом та закупівлею спортивного інвентарю.
Планується також створити в Любашівці музей спортивної слави, де головна експозиція розповідатиме про творчість Михайла Зінаря, історію місцевих шахів та розвиток цього виду спорту на Любашівщині.
Шаховий етюд — це спеціально створена позиція на шахівниці з обмеженою кількістю фігур, розрахована на демонстрацію певної ідеї або техніки.
Читайте також:Михайло Зінар — історія короля пішакових етюдів з Одещини
Повідомлення раніше з’являлося у місцевих публікаціях.
Створено за матеріалами:odessa-life.od.ua