В Україні розглядається ініціатива, яка передбачає введення системи моніторингу працівників на робочих місцях. Ця пропозиція викликала жваві дискусії серед експертів, роботодавців та представників профспілок, адже вона стосується не лише ефективності роботи, а й питань приватності та прав людини. Згідно з новими нормами законодавства, підприємства можуть отримати право контролювати діяльність своїх співробітників через різні технологічні засоби. Це може включати відстеження активності на комп'ютерах, використання камер спост
Новий проєкт Трудового кодексу може суттєво змінити правила гри для українських працівників. Документ, який уже викликав дискусії серед юристів та профспілок, пропонує офіційно дозволити роботодавцям контролювати робочі переписки співробітників, встановлювати відеоспостереження в офісах та використовувати інші форми моніторингу персоналу
Йдеться про проєкт Трудового кодексу України, який має замінити чинний Кодекс законів про працю, ухвалений ще у 1971 році. Автори документа пояснюють необхідність змін адаптацією трудового законодавства до сучасного ринку праці, дистанційної роботи та цифрових комунікацій.
У проєкті прописано, що роботодавець зможе здійснювати контроль за виконанням працівниками трудових обов’язків, зокрема через технічні засоби нагляду. Це може включати:
Водночас роботодавця зобов’яжуть попередити працівника про використання таких засобів контролю. У документі також зазначається, що нагляд має бути «пропорційним» та застосовуватися лише для захисту законних інтересів компанії.
Однак саме ця частина проєкту викликала найбільше критики. Юристи звертають увагу, що поняття «законних інтересів роботодавця» сформульоване досить широко. Через це роботодавці потенційно отримають можливість значно активніше контролювати цифрову активність працівників.
Читайте також:Працівників ТЦК саджатимуть до в’язниці за порушення мобілізації — законопроєкт
Ще одна суперечлива норма стосується захисту прав працівників. У проєкті зазначено, що оскаржувати порушення трудових прав працівники зможуть через профспілки або в судовому порядку.
Критики документа вважають, що це може ускладнити оперативний захист працівників, особливо з огляду на слабке поширення профспілок у приватному секторі. Крім того, судові процеси в трудових спорах часто займають місяці або навіть роки.
Проєкт містить і низку соціальних нововведень. Зокрема, пропонується прив’язати мінімальну зарплату до середньої по країні. Також передбачено збільшення щорічної оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів.
Окремо планують переглянути правила надання додаткових відпусток батькам дітей з інвалідністю та оновити норми щодо дистанційної й гнучкої роботи.
Документ поки не ухвалений, а його положення можуть змінитися після громадського обговорення та розгляду у Верховній Раді. Водночас уже зараз проєкт викликав хвилю дискусій щодо балансу між інтересами бізнесу та правом працівників на приватність.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Оновлено правила оформлення та продовження відстрочок від мобілізації
Кого та на скільки оштрафував НБУ в квітні 2026
Strategy продасть біткоїни — Майкл Сейлор
Допоміжні матеріали:antikor.info.