У Аргентині танго стало не лише символом культури, але й ефективним засобом терапії для людей, які страждають на хворобу Паркінсона. Це захворювання призводить до втрати контролю над рухами та координацією, що суттєво ускладнює повсякденне життя пацієнтів. Проте заняття танцем виявилися здатними покращити фізичний стан і емоційне самопочуття цих людей. Танго як форма лікування активно впроваджується в різних клініках і реабілітаційних центрах по всій
Танцювати танго, щоб боротися з хворобою Паркінсона, — саме таку інноваційну методику застосовують в Аргентині. Цей характерний танець регіону Ріо-де-ла-Плата перетворився на ефективний інструмент реабілітації. Завдяки рухам танго пацієнти можуть покращити баланс, координацію та моторику, які страждають через це захворювання.
Про цепишеRFI Українською, передає Інше ТВ.
У столиці Аргентини Буенос-Айресі, в одному з районів міста, група з близько п’ятнадцяти учасників — або, як їх тут називають, танцівників — за сигналом викладача починає виконувати рухи ногами вперед і назад.
Заняття «танго-терапія при Паркінсоні» починаються з ретельної розминки. Учасники поступово «пробуджують» кожен м’яз, розробляють суглоби та готують тіло до руху. Після цього вони стають у пари та починають освоювати перші кроки танго — з його характерними паузами та плавними переходами.
Викладач Манукo Фірмані пояснює: «Ходьба — це вже танго».
Саме порушення ходи є одним із головних симптомів хвороби Паркінсона. Тому під час занять особлива увага приділяється впевненості рухів і правильному напрямку тіла.
У танго рух починається з грудей — ніби зсередини. Людина рухається вперед усім тілом, що допомагає відновити природну координацію.
Реальні результати: як танго допомагає пацієнтам
71-річна Сільвія залишила свою тростину біля стіни, сама ти часом кружляє у танку. Танго-терапією вона займається вже понад рік.
«Через хворобу Паркінсона важко тримати рівновагу. Але коли я танцюю — мене ніби несе музика», – ділиться жінка.
Вона також помічає, що після занять у неї зменшується біль у спині, зникає скутість та й загальне самопочуття стає значно краще.
Інший учасник, 79-річний Хорхе, зазначає, що танго допомагає й у повсякденному житті: «Після занять легше тримати баланс — обійти яму, піднятися на бордюр чи зайти в автобус».
Когнітивні переваги танго
Окрім фізичних змін, танго при хворобі Паркінсона позитивно впливає і на мозок. «Існують наукові дослідження, які показують, що танго покращує когнітивні здібності, втрачені пацієнтами», — каже доктор Родрігес-Кірога, невролог лікарні Рамос Мехія, де танго використовується як реабілітаційна терапія вже 15 років.
У міру прогресування хвороби пацієнти втрачають здатність виконувати багато завдань одночасно. А танго, як правило, є багатозадачною діяльністю: потрібно слухати музику, розуміти партнера та щось пропонувати, дотримуватися ритму, не стикаючись із сусідами… Потрібно виконувати багато завдань одночасно.
Це створює потужне навантаження на мозок і допомагає уповільнити розвиток хвороби.
Психологічна підтримка та боротьба з ізоляцією
Танго впливає не лише на тіло, а й на емоційний стан. Учасниця Мірта каже: «На півтори години ми забуваємо про все. Можливість танцювати, співати, відпускати та робити те, що тобі подобається, дуже корисна».
Також майстер-класи з танго-терапії також допомагають боротися з ізоляцією та депресією, які часто переслідують пацієнтів із хворобою Паркінсона.
«Тут панує відчуття спільноти, якого немає більше ніде. Можливо, це тому, що ми всі в одному човні. Ми всі хворі, але танці змушують нас почуватися добре. І ми живемо сьогоденням», – пояснює 78-річна Марія, яка не пропускає жодного сеансу.
Так народний танець перетворився на фективний метод реабілітації при хворобі Паркінсона, який допомагає людям крок за кроком повертати контроль над своїм тілом і життям.
Як повідомляло Інше ТВ,Французькі вчені розробили бігову доріжку, яка виявляє хвороби Паркінсона і Альцгеймера