В Україні спостерігається значне зростання ефективності сушіння зерна, що дозволило вітчизняним елеваторам обійти за цим показником країни Європейського Союзу. Причини такого успіху полягають у впровадженні нових технологій та оптимізації виробничих процесів, які суттєво знижують витрати на енергоресурси. За даними аналітиків аграрного сектору, українські підприємства активно інвестують у сучасне обладнання для сушіння зерна, яке не лише підвищує продуктивність, але й забезпечує кращу якість готов
У Євросоюзі фермерів роками заохочують грантами перейти на біомасу для сушіння зерна. В Україні перейшли без грантів — бо не було вибору. І раптом виявилось що вийшло краще.
Парадоксально, але саме Україна, а не ЄС, за останні роки продемонструвала швидший перехід до альтернативного палива для сушіння зерна. Причиною стали високі ціни на газ і ризики його наявності, повідомляє Elevatorist.com
Керівник відділу продуктового маркетингу KMZ Industries Олександр Ткаченко підтверджує: в компанії не бачать у ближньому закордонні різкої та суттєвої зміни попиту на альтернативні джерела енергії, як це відбувалося в Україні останніми роками.
У ЄС більшість господарств досі сушить зерно на газі або пропані — навіть попри гранти й доплати за скорочення CO₂. Причина банальна: аграрії ЄС купують пільговий дизель зі зниженим акцизом — часто 0–50% від стандартного. Коли класичне паливо дешеве й стабільне — мотивації переходити немає.
В Україні мотивація з'явилась сама: газ подорожчав або зник, дизель по 88–90 грн/л зробив сушіння критично дорогим. Стрімке підвищення цін на газ, воєнні ризики й потреба в стабільності змусили господарства переглянути підходи до енергетики. Перехід на тверде паливо — вже не радикальна інновація, а відповідь на реальні економічні виклики.
Тут — технічний нюанс якого більшість матеріалів про «альтернативне паливо» уникає.
Ні сира солома, ні лушпиння у необробленому вигляді не годяться як пряме паливо для зерносушарок — про це прямо заявляють фахівці компанії «Новий Елеватор». Це поширена помилка при переході: фермер бачить купу соломи або лушпиння після соняшника й думає — ось безкоштовне паливо. Насправді для ефективної роботи теплогенератора потрібне підготовлене паливо.
Найкращу ефективність дають пелети з лушпиння соняшника — вони забезпечують швидкий набір температури й стабільне горіння. Деревні пелети мають перевагу у низькій зольності — залишок після згоряння близько 1%. За даними УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, витрата пелет із лушпиння соняшника — близько 3,9 кг на зняття 1 т/% вологи кукурудзи.
Деревна тріска — робочий варіант для господарств із невеликими обсягами сушіння. Елеватор «Агротехніка» на Волині тестував різні види палива — соняшникові пелети показали найкращу стабільність горіння, пелети з сосни потребували частого очищення через високу зольність.
Альтернативне паливо змінює не лише вартість сушіння — воно змінює будову сушарки й вимоги до теплогенератора. Теплогенератори на щепі або пелетах створюють інший тиск і температуру, потребують інших повітряних потоків. Якщо ці нюанси не врахувати — обладнання працюватиме з втратами продуктивності або створюватиме додаткові ризики.
Розташування теплогенератора відносно зерносушарки — критична деталь: кожен зайвий поворот у теплопроводі забирає до 20–25% ефективності. Помилка з розташуванням на рівні проєкт може «з'їсти» чверть всієї інвестиції.
Економіка переходу при правильному налаштуванні виглядає переконливо. Якщо зерносушарка працює на газі — перехід на тверде паливо зменшує витрати вдвічі. Якщо на дизелі — мінімум утричі. При дизелі по 88 грн/л і пелетах по 6–8 грн/кг різниця відчутна вже в перший сезон.
Джерела:Elevatorist, Growhow, Latifundist, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, KMZ Industries
Джерела
Економія на сушінні зерна: чому українські елеватори обігнали Євросоюз — (Агрономія сьогодні)