У поєдинку, що відбувся в рамках боксерського вечора, французький боксер Даніель Дюбуа здобув важливу перемогу над британцем Тайлером Вордлі. Бій пройшов у напруженій атмосфері та став справжнім випробуванням для обох спортсменів. Дюбуа проявив не лише свою фізичну силу, а й характер, демонструючи рішучість і стратегію на рингу. З самого початку бою стало зрозуміло, що обидва боксери налаштовані серйозно: вони активно обмінювалися ударами і ш
9 травня в Манчестері (Велика Британія)відбулося протистояння за пояс WBO в хевівейтіміж 31-річним до цього непереможеним британцем Фабіо Вордлі (20–1–1, 19 КО) й 28-річним представником Англії Даніелем Дюбуа (23–3, 22 КО). Поєдинок чисто відповідав своїй назві. Не варто було кліпати, адже можна було неодноразово проґавити нокаут.
Дюбуа перед боєм був невеличким аутсайдером. І перші хвилини в ринзі це засвідчували: нокдаун на 12-й секунді, здавалось, усе розставив по місцях. Та підсумок вийшов інший.
Даніель Дюбуа виходив у цей бій після двох поразок від Олександра Усика. В першому протистоянні – зупинка в 9-му раунді. В реванші – нокаут у 5-му та куди жорсткіші обставини. Обидва рази достроково, обидва рази беззаперечно. Це не те тло, з яким заходять фаворитами проти топового нокаутера.
Вордлі ж мав усі підстави виглядати переконливим фаворитом. 95% суперників Фабіо не почули фінального гонгу. Одномоментний удар – його зброя, і вона давала результат стабільно. З таким суперником, як Дюбуа, цей сценарій виглядав ще логічнішим.
Проте відрив у котируваннях не був великим. І це казало про те, що всі розуміли: у Фабіо є проблеми. Реальні, не теоретичні.
Тим паче, враховуючи статус Дюбуа. В такому віці він уже був чемпіоном світу. Й неоднораз бився з чемпіонами світу. Об’єднаного (Ентоні Джошуа) він узагалі нокаутував ще до половини зустрічі.
Вордлі неодноразово виглядав гірше за суперників. Джастіс Гуні перебоксовував його на записках суддів. Джозеф Паркер за фактом вів той поєдинок, хоча судді там ухвалювали незрозуміле рішення. В першій зустрічі з Фрейзером Кларком Фабіо не програв лише через нокдауни: якби Кларк повсякчас не падав, він вів перед би й там.
Дюбуа технічно не гірший за кожного з цих суперників, а зчаста й кращий. І до того ж – з ударом, сильнішим за удар будь-кого з перелічених вище. Тобто поразка Вордлі була не сенсацією в теорії. Вона була одним із реальних сценаріїв.
Вордлі зайшов у 1-й раунд так, як умів – важким оверхендом уже на 12-й секунді. Нокдаун. Здавалося, що це і є та відповідь на всі питання щодо аутсайдера.
Однак далі щось пішло не так. Дюбуа здійнявся та почав боксувати – краще, точніше, змістовніше. За суттю він виглядав кращим, хоча й потрапив у повторний нокдаун у 3-му раунді. Два падіння, і все одно Даніель контролював ситуацію краще, ніж мав би після такого старту.
Розмови про характер британця виявилися нелогічними. Поразки від Усика не означають нічого. Це – винятковий боєць, який мучить будь-кого в ринзі. А порівнювати можливості Олександра та Фабіо взагалі не було сенсу. Тому виявів Дюбуа тут варто було чекати – що ми й дістали.
Після 3-го раунду щось зламалось у Вордлі. Замість дотиснути й завершити він відступив. І морально, й фізично неначе зарано повірив у свою перемогу. Чи то не повірив у Дюбуа. Припинив діставати суперника. Допустив його ближче до себе. А опісля почав пропускати – багато й жорстко. Дуже багато й дуже жорстко.
Вже після половини поєдинку обличчя чемпіона змінювалося раунд за раундом. Гематома затягувала око, а ніс, схоже, був зламаний. Вордлі тримався на характері – й це слід визнати. Його дубова голова з’їла кожен удар, а серця вистачало, щоб продовжувати битись. Однак Дюбуа тиснув і не зупинявся.
В 11-му раунді рефері зупинив бій. Слушне рішення – Фабіо на той момент виглядав жахливо, попри чудовий старт. ТКО 11. Дюбуа знову чемпіон світу!
Вордлі програв. Та програв не тому, що виявився поганим боксером. Програв тому, що не зміг завершити те, що почав. Два нокдауни в перших трьох раундах, а суперник усе одно повернувся! Це свідчить про Дюбуа не менше, ніж про слабкість чемпіона.
Даніель показав характер, якого від нього не очікували після двох поразок від Усика. Він знову чемпіон, і тепер розмова про нього буде зовсім інша.
Ймовірно, питання знову ставитиме Вордлі. Виявилося, що контракт має пункт про реванш. А, враховуючи кривавість двобою та реакцію фанатів, логічно подумати, що друга частина протистояння відбудеться.
Завадити їй може щось більше. Що, наприклад?
Трилогія проти Олександра Усика. Те, що ніяк не дістане Тайсон Ф’юрі. На кону – знову абсолютне чемпіонство. Логіка в цьому є.
Зустріч проти Мозеса Ітауми. Якщо британця поведуть не лінією WBA, яка має логічніший вигляд. Там чемпіон Мурат Гассієв, а не клієнт Френка Воррена, який опікується справами й Ітауми, й Дюбуа.
Звісно ж, зустрічі з Тайсоном Ф’юрі чи Ентоні Джошуа. Поки другий битиме маловідомого суперника, Тайсон може спробувати розім’ятись і забрати собі пояс. Чому б і ні?
Всі варіанти – позитивні для Даніеля. В 28 років він посів місце одного з найсильніших боксерів хевівейту. Та монетизує це на повну.