У Пущі-Водиці, на околицях Києва, відбудеться толока, метою якої є очищення лісу від сміття та покращення екологічної ситуації в цьому природному куточку. Мешканці столиці активно долучаються до ініціативи з прибирання, що не лише сприятиме озелененню території, але й підвищить обізнаність громадськості про важливість охорони навколишнього середовища. Ця акція набуває особливої актуальності на фоні інформації про плани забудови частини лісового мас
У суботу, 16 травня, громадська організація «Київська Пуща» проводить масштабне прибирання лісового масиву площею 10 гектарів у Пущі-Водиці. Захід починається об 11:00 на розі вулиці Лісної та П’ятої лінії. Організатори наголошують: територія за Генеральним планом і Детальним планом забудови має статус лісів та парків, однак опинилась у центрі земельного конфлікту через схеми, що виникли у 2007–2009 роках,повідомляє ГО «Київська Пуща».
За словами організаторів, 10 гектарів лісу у Пущі-Водиці відповідно до містобудівної документації — Генерального плану та Детального плану території — офіційно зараховані до категорії лісів і парків. Попри це, земельні ділянки тут були оформлені на приватних осіб через корупційні схеми ще у 2007–2009 роках.
ГО «Київська Пуща» стверджує, що так звані «господарі» не доглядають за територією: дерева знищуються, а ліс захаращується сміттям. Активісти переконані — для власників документів на землю ці гектари є лише активом під продаж, тоді як для городян це «легені міста» та потенційний простір для реабілітації ветеранів.
Організація підкреслює: толока — не послуга приватним власникам, а громадська демонстрація того, що саме мешканці міста вважають себе справжніми господарями лісу. Паралельно, за словами активістів, юристи та прокуратура працюють над поверненням ділянок у комунальну власність.
Зустріч учасників відбудеться 16 травня (субота) о 11:00 на розі вулиці Лісної та П’ятої лінії у Пущі-Водиці. Організатори забезпечать мішки для сміття та його подальший вивіз. Учасникам рекомендують взяти рукавички — якщо є — та запросити друзів.
Акція вписується у ширшу практику «толок» — традиційних громадських робіт, які в Україні переживають відродження як форма самоорганізації. Подібні заходи дедалі частіше стають інструментом не лише прибирання, а й публічного тиску на органи влади у земельних суперечках.
ГО «Київська Пуща» закликає долучитися всіх небайдужих киян, зокрема сімей із дітьми та волонтерів. Організатори обіцяють позитивну атмосферу та спільну справу на свіжому повітрі.
Ситуація з лісовим масивом у Пущі-Водиці — не поодинокий випадок. Проблеми із захистом зелених зон від незаконної забудови та неналежного догляду фіксуються в різних районах міста.Як ми раніше писали, ГО «Київська Пуща» вже зверталася до влади з вимогами навести лад на цій же території перед рекреаційним сезоном.
Активісти та урбаністи наголошують: ліси та парки виконують критичну функцію для мегаполісу — поглинають вуглекислий газ, знижують температуру в спекотні дні та слугують рекреаційними зонами для мільйонів людей. Втрата навіть кількох гектарів деревного покриву має довгостроковий негативний ефект для екології міста.Як ми повідомляли, саме ці 10 гектарів у Пущі-Водиці перебувають під ризиком незаконної приватизації та забудови.
Пуща-Водиця — один із небагатьох великих лісових масивів у межах Києва, що виконує роль природного фільтра повітря та місця відпочинку для тисяч городян. Якщо землі з лісовим статусом будуть забудовані, місто втратить незворотну частину зеленої інфраструктури. Участь у толоці та підтримка громадського контролю над такими територіями безпосередньо впливає на якість міського середовища та здоров’я мешканців.
Як мираніше писали, ГО «Київська Пуща» вимагала від влади підготувати Пущу-Водицю до рекреаційного сезону 2026 року — забезпечити безкоштовні місця відпочинку та навести лад у лісі. Такожми повідомлялипро загрозу незаконної приватизації 10 гектарів лісових ділянок у Пущі-Водиці.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.