У футбольному світі, де кожен тренер прагне залишити свій слід, особливо важливим є вміння адаптуватися до нових викликів та генерувати свіжі ідеї. Однак для нового головного тренера донецького "Шахтаря" Турана цей процес виявився складнішим, ніж очікувалося. Після його призначення на цю відповідальну позицію багато вболівальників та експертів сподівалися на кардинальні зміни у грі команди, але поки що результати не виправдовують сподівань. Турану довело
Влітку минулого року «Шахтар» зробив ставку на молодого турецького фахівця Арду Турана, який до цього встиг наробити шурхоту на батьківщині зі скромним «Еюпспором», проте глобально залишався «темною конячкою» для європейського футболу. Перехід до донецького клубу став, безумовно, сходинкою вгору у тренерській кар'єрі Турана. Та й для самих «гірників» після катастрофи у сезоні-2024/25, до якої довів команду боснієць Маріно Пушич та його відверто безхребетні методи управління командою, енергійний та вимогливий турок став безумовною знахідкою.
Ще перед початком сезону-2025/26 стало зрозумілим, наскільки методи Арди Турана відрізняються від того, що команді пропонував попередній тренерський штаб. Якщо у Пушича команда отримувала нічим необґрунтовані вихідні й часто тренувалася в режимі, що не вимагав аж надто напружуватися, то у Турана жодних послаблень у колективі не отримав ніхто. На зборах усі працювали в режимі 2-3 разових тренувальних сесій на день, причому починалися вони надзвичайно рано, і фотографії відверто заспаних облич гравців «Шахтаря» на тих сесіях, вочевидь, надовго запам'ятаються шанувальникам «помаранчево-чорних», як символ методів роботи нового тренерського штабу.
Методи Турана запрацювали у «Шахтарі» не одразу. Хоча десь до середини серпня здавалося, що Арда – це ледь не справжній чарівник, адже із ним на чолі команда зуміла дуже легко пройти фінський «Ільвес» у першому раунді кваліфікації Ліги Європи (6:0, 0:0), а також впевнено розібралася з традиційно міцним турецьким «Бешикташем» (4:2, 2:0), який багато хто з європейських аналітиків навіть називав фаворитом протистояння.
Однак далі «гірники» почали спотикатися. Спершу зіграли внічию 0:0 із «Панатінаїкосом» у третьому раунді кваліфікації Ліги Європи, потім втратили очки в чемпіонаті проти «Карпат» (3:3), хоча тричі вели в рахунку по ходу того поєдинку, а на завершення – вилетіли від греків із другого за престижністю єврокубку в серії пенальті…
У жовтні «Шахтар» зазнав дуже болючої поразки від ЛНЗ (1:4) у чемпіонаті, а також програв варшавській «Легії» (1:2) у рамках основного етапу Ліги конференцій. Та й на зимову паузу «гірники» пішли не лідерами таблиці свого національного чемпіонату, а в ролі тих, хто наздоганяє.
І хоча весною казка ЛНЗ досить швидко зійшла нанівець, а «Шахтар» повернув собі перше місце й наразі перебуває на відстані однієї перемоги від дострокового чемпіонства, зауважень щодо роботи Арди Турана загалом вистачає. Насамперед штаб турецького фахівця так і не зміг взяти реванш у команди Віталія Пономарьова. З «фіолетовими» у другому колі «гірники» зіграли внічию 2:2, причому знову ж таки двічі лідирували в рахунку, але все-таки «відпустили» суперника.
У Лізі конференцій «Шахтар» дістався аж до півфіналу – очевидний успіх, який у нинішніх реаліях є дуже високим показником для українського клубу, але там на шляху «гірників» опинився «Крістал Пелас». Лондонці у двох матчах обіграли донеччан (3:1, 2:1) і впевнено пішли далі. І саме поєдинки проти «склярів», а також матчі проти команд, які схожі на них за стилем – того ж таки ЛНЗ в рамках УПЛ – продемонстрували, що Арда Туран ще й близько не готовий до того, аби робити наступний крок у своїй кар'єрі та вирушати тренувати в одну із топ-ліг.
Питання про це виникло після того, як у низці ЗМІ ще на початку весни з'явилася інформація стосовно того, щоТуран вже влітку може очолити «Атлетіко», якщо з того раптом піде багаторічний коуч та один із тактичних менторів Арди Дієго Сімеоне. Аргентинця, так само як і Луїса Енріке, турок сам виділяв неодноразово у власних інтерв'ю, зазначаючи, що намагається брати у Сімеоне стилістику побудови захисних блоків своєї команди, тоді як у іспанця Туран намагається запозичити методи побудови атакувальних дій своїх підопічних.
Проте слова словами, а протягом усього сезону «Шахтар» Арди Турана, по суті, нічим по-справжньому тактично не здивував. Команда продовжувала перебувати у тій парадигмі, яка існувала задовго до приходу до неї турецького фахівця. Так, Туран і сам є прихильником подібних ідей, коли його підопічні забирають м'яч під свій тотальний контроль, а у разі втрати намагаються швидко пресингувати суперника, аби повернути володіння, але… Потрібно усвідомлювати, що далеко не завжди щось подібне працюватиме й приноситиме результат. Принаймні, не проти кожного із суперників.
І останній фактор буквально змушував чекати від Турана чогось особливого – напрацювань під нейтралізацію сильних сторін конкретного суперника, який би на таке заслуговував. Першими «граблями», на які по ходу сезону налетів штаб Арди й став згадуваний вище провальний матч проти ЛНЗ (1:4), під час якого стало зрозуміло – «Шахтар» не виконав свою «домашню роботу» на належному рівні, щоб нейтралізувати або хоча б мінімізувати не просто сильні, а базові елементи гри суперника. «Гірники» виявилися тотально не готовими до швидких і наполегливих виходів «фіолетових» у контратаки, максимально вертикального футболу, який миттєво розкрив проблеми із підстраховкою у різних зонах у «Шахтаря».
У грі другого кола проти ЛНЗ «Шахтар» вже був більш зібраним та ефективним, але не врахував іншого – небезпеки опонента на стандартах. І знову отримав свого роду футбольний нокдаун, нехай оговтатися від нього «гірникам» і вдалося досить швидко.
Тактичну гнучкість штабу Арди Турана мали показати матчі проти «Крістал Пелас» – однієї з найбільш вертикальних команд англійської Прем'єр-ліги, яка має у своєму складі рослих футболістів у всіх лініях, і використовує фактор антропометрії та чудової фізичної підготовки на максимум. Однак, як би не нахвалювали у наших ЗМІ «склярів» напередодні матчів проти «Шахтаря», і наскільки дійсно високим не був би рівень практично будь-якої команди із нинішньої АПЛ, але давайте визнаємо: «Крістал Пелас» все одно не виглядав для «гірників» абсолютно непрохідним суперником. Зрештою, це не «Манчестер Сіті», не «Парі Сен-Жермен», не «Барселона», не «Баварія» і навіть не міланський «Інтер», нехай вибачать автора цих рядків фанати «нерадзуррі» за такий мовний зворот.
«Крістал Пелас» був небезпечний і вкрай незручний для «Шахтаря» не лише своїми футболістами та їхніми фізичними якостями. Насамперед, «склярів» потрібно було розглядати як суперника, який робить ставку на вертикальний футбол та грає у три центральні захисники. Якщо підняти матчі «Шахтаря» за останні роки, коли «гірникам» доводилося діяти проти команд із подібними ігровими схемами, проблеми виникали практично завжди. І це не можна було не враховувати, але Арда Туран вирішив зіграти як зазвичай. І вже у першому матчі отримав 1:3.
Чому штаб турецького фахівця так і не ризикнув спробувати змінити що-небудь у грі команди з тактичної точки зору у грі-відповіді зі «склярами» – питання з розряду риторичних. Навіть Паулу Фонсека та Луїш Каштру, котрі виглядали тотальними ідейними прихильниками схеми 4-3-3 у її різних різновидах та трансформаціях, часом видавали суперникам несподіванку, й відходили від «базових налаштувань» на користь чогось іншого, що у моменті могло давати результат. Наприклад, за Фонсеки «Шахтар» запам'ятався гостьовою тактикою 3-5-2 у Лізі чемпіонів на «Хоффенхайм», коли після нищівного фіаско від «Манчестер Сіті» (0:6) команда португальця на виїзді нокаутувала міцних німців – 3:2 із голом Тайсона в компенсований час.
З Луїшем Каштру «Шахтар» також знаходив можливість здивувати опонента у ключовий момент. Досі свіжим у пам'яті є матч шостого туру групової стадії проти «Інтера», який «гірники» проводили на виїзді і в якому вони не мали права програвати, щоб залишитися в єврокубках та продовжити боротьбу хоча б у Лізі Європи. Тоді Каштру зробив ставку на оборону, і схема 5-3-2 блискуче спрацювала, забезпечивши його підопічним нічию 0:0 та євровесну.
Безперечно, відхід від звичної манери гри зовсім не гарантував «Шахтарю» перемогу над «Крістал Пелас» та вихід у фінал Ліги конференцій. Але як мінімум після фіаско в першому матчі від Арди Турана хотілося побачити чогось нового, чогось по-справжньому пов'язаного із конкретною роботою під конкретного суперника, який заслуговував на це. Не так складно грати за звичною схемою проти опонентів, які поступаються тобі у класі. У таких матчах потрібно просто, аби твої футболісти сумлінно зробили свою роботу, і результат буде забезпечений. А ось у поєдинках, коли твоя команда перебуває в статусі андердога, і коли в першій дуелі проблеми вже були оголені, спробувати щось змінити та здивувати суперника – це, мабуть, головне, чого можна було очікувати від Турана.
Але «Шахтар» не здивував, і по суті, до кінця сезону він уже не матиме матчів, аби чимось здивувати, показавши свою тактичну гнучкість. Адже як не крути, а «гірники» не є беззастережним грандом на кшталт «Манчестер Сіті» чи «Барселони», які наполегливо гнуть свою лінію проти всіх без винятку опонентів. Команді, яка дісталася Арді Турану, для досягнення результату все одно потрібно мати в рукаві набагато більше козирів та бути готовою до тактичних маневрів, що загалом успішно демонструє той таки «Атлетіко» Сімеоне, який по ходу сезону успішно тасує схеми залежно від завдань та конкретного суперника: 4-4-2, 4-2-3-1, 5-3-2, 4-3-3.
Тому навряд чи варто безапеляційно довіряти чуткам про те, що за Ардою Тураном уже влітку вишикується ледве не черга із потенційних роботодавців з топ-чемпіонатів Європи. Виграш УПЛ, як і вихід до півфіналу третього за престижністю єврокубку – це, звичайно, значущі записи у «трудовій книжці» турецького наставника, але не більше того. Турану точно ще є куди розвиватися і чим дивувати навіть із «Шахтарем», не кажучи вже про клуби вищого рангу та рівня. Зрештою, той таки Фонсека за три роки роботи в Україні виграв усі значні національні трофеї та досягав 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, а Луїш Каштру виводив «гірників» у півфінал Ліги Європи і також брав «золото» УПЛ. Лишень потім ці фахівці продовжували свій кар'єрний шлях, причому зі змінним успіхом. Ось і Турану ще точно є над чим попрацювати в «Шахтарі», і є чим здивувати як уболівальників, так і своїх майбутніх суперників…