Фінансовий моніторинг є важливим елементом у забезпеченні стабільності банківської системи та боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. У країнах Європейського Союзу та Україні існують суттєві відмінності в підходах до фінмоніторингу, які варто розглянути детальніше. По-перше, одним із ключових аспектів є законодавча база. В країнах ЄС фінансовий моніторинг регулюється директивами, що створюють загальну рамку для всіх держав-членів. Це дозволяє забезпечити од
В Україні фінмоніторинг - це тривалі перевірки та комунікацію з клієнтом, а в ЄС контроль автоматизований та інтегрований у процедури оцінки ризику
Прибічникипосилення фінмоніторингув Україні та закручування гайок в банках пояснюють ці непопулярні заходи вимогами євроінтеграції. Мінфін порівняв систему фінмоніторингу в українських і європейських банках та з’ясувати, чи дійсно це так.
Цілі фінансового моніторингув Україні та Європі загалом однакові: боротьба з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням незаконної діяльності та ухиленням від сплати податків. Рамки фінансового моніторингу в Україні визначаєЗакон № 361-IX, а практичні вимоги для банків деталізуються у нормативах НБУ.
Правила фінмоніторингу.Українські банки встановлювати власні внутрішні правила перевірок і тригери ризику, які не публікують. При цьому ці вимоги можуть бути жорсткішими за мінімальні. У Європейському Союзі банки також не зобов’язані розкривати клієнтам внутрішні моделі оцінки ризиків.
Відкриття рахунку.В Україні відкриття рахунку для фізичних осіб і ФОПів є спрощеним. У ЄС глибоко перевіряють вже на етапі відкриття рахунку. Банк може спитати про джерела доходів, податкового резидентства та мети використання рахунку.
Критерії небезпеки.В Україні типовими тригерами фінансового моніторингу є нетипово великі перекази для конкретного клієнта, регулярні P2P-операції між різними отримувачами, операції з криптовалютами, а також рух коштів між особистими і ФОП-рахунками. У таких випадках банки можуть запитувати підтвердження джерел коштів, договори або податкові декларації та тимчасово обмежувати операції до завершення перевірки. У ЄС банки частіше застосовують автоматизовані системи оцінки ризиків, які можуть обмежувати операції або доступ до рахунку без попереднього запиту документів. У таких випадках рішення може бути остаточним і не супроводжуватися детальним поясненням клієнту.
Відкритість статистики.За даними НБУ, у 2025 році було отримано 60 926 звернень клієнтів, із яких 6 423 стосувалися блокування або арешту рахунків, що становить 10,54% усіх звернень. У країнах ЄС подібна статистика не публікується.
Головна відмінність.В Україні фінансовий моніторинг частіше проявляється у вигляді перевірок вже після проведення фінансової операції, запитів документів і тривалого діалогу з клієнтом. У країнах ЄС контроль частіше зміщується на етап відкриття рахунку або здійснюється автоматично під час обслуговування.
Блокування рахункубез чіткого пояснення причин є однією з найпоширеніших скарг в Україні. Клієнти зазначають, що після надання документів банк може не відновлювати обслуговування або надавати формальні відповіді без конкретики. У країнах ЄС можливість обмеження або припинення обслуговування без розкриття причин передбачена законодавством.
Час перевірки.Українці скаржаться на тривалий (понад 20 днів) розгляд документів у межах фінансового моніторингу. У ЄС немає фіксованих строків для проведення AML-перевірок.
Актуалізація персональних даних.Українці повідомляють про блокування рахунків через несвоєчасну актуалізацію персональних даних. В ЄС актуалізація даних є обов’язковою умовою обслуговування. Якщо її не пройти, рахунок можуть заморозити. Це особливо небезпечно для нерезидентів і мігрантів.
Податок на фінмон.Українці скаржаться на високу (20−30%) комісію, яку стягує банк при поверненні коштів після примусового закриття рахунку. У ЄС повернення залишку коштів, зазвичай, здійснюється без підвищених комісій і відбувається за стандартними тарифами банку.
“Посилення фінансового моніторингу в Україні — це системний процес гармонізації фінансового законодавства з нормами Європейського Союзу. Його правовою основою є Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка передбачає наближення правил у сфері банківського нагляду, протидії відмиванню коштів та прозорості фінансових операцій. Цей процес істотно прискорився після отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС”, - зробили висновок в Мінфіні.
Як повідомляв Інформатор, відтік капіталу та зниження довіри до банківської системи - такі наслідки посилення фінансового моніторингу. В умовах воєнного стану це створює додаткові ризики для української економіки. Замість того, щоб викривати корупційні схеми на сотні мільярдів гривень, держава гоняється за грошима дрібних підприємців і фізичних осіб. Про це розповів голова Комітету економістів УкраїниАндрій Новак. На думку економіста,посилений фінмоніторингпризводить до тінізації економіки і створює проблеми для волонтерів.
Уран жартуватиме, готуйтеся до несподіванок – гороскоп на сьогодні, 10 травня
В Україну вторглося повітря з країн Балтії – прогноз погоди на 10 травня
Кілер із Донеччини планував розстріляти офіцера ВМС ЗСУ в Одесі: СБУ повідомила деталі
Росія знову порушила перемир'я і вбила водія автівки FPV-дроном у Запорізькій області