У Києві відбулася лекція митця та архітектора Євгена Карася, присвячена темі меж мистецтва і архітектури. Захід зібрав численну аудиторію, серед якої були як професіонали у галузі, так і студенти творчих спеціальностей. У своїй доповіді Карась порушив питання взаємодії між цими двома сферами, акцентуючи на тому, як вони можуть доповнювати одна одну. Митець зазначив, що сучасне мистецтво часто виходить за рамки традиційних визначень і форм. Він підкреслив важлив
Національна Спілка Архітекторів України 9 травня провела лекцію куратора і галериста Євгена Карася «Червоні лінії мистецтва в архітектурі» та Artist talk «Сучасне мистецтво, радість, відчай, успіх». Спікерами заходу стали Ольга Радіонова, Микита Власов та Аліна Гаєва. Учасники обговорили досвід участі в міжнародних арт-виставках, пошук реалізації в суміжних напрямках мистецтва та інновації на межі мистецтва й архітектури, як повідомляєджерело.
Центральною темою виступу Євгена Карася стали «червоні лінії» — межі, які існують між мистецтвом і архітектурою. Галерист розповів, де ці дисципліни перетинаються, а де між ними виникають непереборні суперечності. Окрему увагу було приділено питанню рейтингів і цінності в українському мистецтві: як формується ринок, які критерії визначають успіх митця та яке місце займає Україна у світовому мистецькому просторі.
Лекція також торкнулася практичного питання: що саме має знати архітектор про мистецтво, аби його проєкти були не лише функціональними, а й культурно наповненими. На думку спікерів, розуміння мистецьких процесів дозволяє архітекторам створювати простори, які резонують із суспільством і витримують випробування часом.
Окремий блок заходу був присвячений київській архітектурній спадщині. Учасники розглянули об’єкти столиці, які можна вважати світовими шедеврами, та поміркували над тим, як місто формує свою ідентичність через архітектуру. Символічним прикладом стала дискусія про фонтан, встановлений на місці пам’ятника Леніну: цей кейс виявився точкою перетину урбаністики, політики пам’яті та публічного мистецтва.
Такі приклади демонструють, що архітектурні рішення в публічному просторі ніколи не є нейтральними — вони завжди несуть культурне і політичне послання.
У форматі Artist talk Ольга Радіонова, Микита Власов та Аліна Гаєва поділилися особистим досвідом участі в міжнародних арт-виставках. Розмова торкнулася не лише тріумфів, а й відчаю та невдач — тих моментів, які є невід’ємною частиною творчого шляху. Спікери розповіли про пошук реалізації в суміжних напрямках мистецької діяльності: як митці виходять за межі звичного медіуму і знаходять нові форми висловлювання.
Особлива увага в розмові приділялася інноваціям на межі мистецтва — тим практикам, які руйнують усталені жанрові кордони і відкривають нові можливості для творчого самовираження. За словами учасників, саме така відкритість до експерименту є ключем до успіху на міжнародній арені.
Діалог між мистецтвом і архітектурою безпосередньо впливає на те, яким є міське середовище Києва. Розуміння цих взаємозв’язків допомагає городянам краще орієнтуватися в змінах публічного простору, а фахівцям — приймати більш осмислені рішення. Заходи Національної Спілки Архітекторів України формують культурний діалог, який є важливим для розвитку столиці в умовах воєнного та повоєнного часу.
Як мираніше писали, Євген Карась у Будинку Архітектора проводив Public Talk про мистецтво — формат відкритого діалогу між митцями і глядачами. Також ми розповідали пробудинок «українського Пікассо» на Вознесенському узвозі— одну з найцікавіших архітектурних пам’яток Києва.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.