Колишній президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп висловив готовність направити делегацію до Москви в разі його повторного обрання на пост президента. Ця заява стала частиною його передвиборчої кампанії, у рамках якої він підкреслює необхідність відновлення зв'язків з Росією та ведення діалогу з Володимиром Путіним. Трамп зазначив, що прагне досягти миру та стабільності не лише в Україні, але й у всьому світі. Він вважає, що конструктивні переговори можуть допомогти вирішити численні
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий направити американську делегацію до Москви для переговорів щодо можливого завершення війни між Україною та Росією. Відповідну заяву він зробив під часспілкування з журналістамибіля Білого дому, коментуючи перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту.
Американського лідера запитали, чи допускає він можливість прямого направлення представників США до Росії для обговорення майбутнього мирного процесу. У відповідь Трамп заявив, що не виключає такого розвитку подій і готовий піти на цей крок заради припинення війни.
«Я б це зробив. Я б дуже хотів, щоб ця війна закінчилася»,— заявив президент США.
Водночас Трамп не уточнив, кого саме може бути включено до потенційної делегації та в якому форматі можуть відбуватися переговори з Москвою. Також наразі невідомо, чи йдеться про прямі контакти з російською владою, чи про ширший міжнародний переговорний формат за участю союзників США.
Окремо американський президент акцентував увагу на великих людських втратах у війні. За його словами, щомісяця у бойових діях гинуть десятки тисяч людей.
«Я б дуже хотів побачити кінець конфлікту між Росією та Україною, де минулого місяця загинуло 25 тисяч молодих солдатів. У середньому це 25–30 тисяч солдатів на місяць»,— сказав Трамп.
Його заява пролунала на тлі чергових дискусій про можливе тимчасове припинення вогню. Цього тижня Росія оголосила так зване «перемир’я» на 8 та 9 травня у зв’язку з проведенням урочистостей до Дня перемоги в Москві. Україна у відповідь закликала розпочати реальний режим тиші ще з ночі на 6 травня та наголосила, що припинення вогню має бути повним і безумовним.
Однак, попри офіційні заяви Кремля, російські війська продовжили атаки по українських територіях. У Києві після цього заявили, що Україна реагуватиме на дії Росії дзеркально.
Згодом Дональд Трамп повідомив, що між Україною та Росією нібито очікується триденне перемир’я — 9, 10 та 11 травня. Також американський президент заявив про підготовку масштабного обміну військовополоненими.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що підготовка до обміну справді триває. Водночас українська сторона наголосила: будь-які домовленості про припинення вогню матимуть сенс лише за умови їхнього реального виконання Росією.
На тлі цих подій міжнародна увага до потенційних переговорів різко посилилася. Частина західних аналітиків вважає, що адміністрація Трампа намагається продемонструвати готовність до активнішої дипломатичної ролі США у врегулюванні війни. Інші експерти наголошують, що будь-які прямі переговори з Москвою можуть викликати суперечки як усередині США, так і серед європейських союзників Вашингтона.
Особливо чутливим залишається питання умов можливих домовленостей. Україна неодноразово заявляла, що не погодиться на замороження конфлікту чи поступки щодо окупованих територій. Натомість у Кремлі продовжують наполягати на своїх максималістських вимогах, що значно ускладнює перспективи реального мирного процесу.
Попри це, дипломатична активність навколо війни останніми тижнями помітно зросла. До обговорення можливих сценаріїв припинення бойових дій активно долучаються США, країни Європейського Союзу, Туреччина, Китай та держави Глобального Півдня.
Заява Трампа про готовність відправити делегацію до Москви стала одним із найгучніших сигналів про можливу зміну переговорної динаміки. Водночас наразі немає жодних офіційних підтверджень, що така поїздка вже готується або що Росія погодилася б на новий формат контактів.
Політичні оглядачі звертають увагу, що тема війни в Україні поступово стає однією з ключових і для внутрішньої американської політики. На тлі президентської кампанії у США питання підтримки України, обсягів військової допомоги та перспектив мирних переговорів дедалі частіше стають предметом гострих дискусій між республіканцями та демократами.