В Івано-Франківську відбувся яскравий велопробіг, який зібрав численну аудиторію любителів велоспорту та активного способу життя. У заході взяли участь як досвідчені велосипедисти, так і сімейні команди з дітьми. Особливо вражали різноманітні моделі велосипедів: від яскравих роверов до спеціалізованих дитячих крісел, що свідчить про те, що організатори зробили акцент на залучення молодшого покоління до спорту. У програмі пробігу також був представлений хенд
В Івано-Франківську 9 травня відбувся благодійний велопробіг, який об’єднав франківців, ветеранів та новомістян з різних куточків України. Учасники проїхали центральними вулицями міста до міського озера, а головною метою заїзду став не лише активний відпочинок, а й підтримка військових.
Про це пише“Галка”зі старту велопробігу від площі І. Франка.
Під час велопробігу збирали донати для 102 бригади ТрО, а учасники долали на двоколісниках відстань у 6 кілометрів.
Серед тих, хто долучився до велопробігу, — сім’я Віталія та Олени, які приїхали разом із дітьми. Родина розповідає: велосипеди є у всіх членів сім’ї, тож велопрогулянки давно стали їхнім хобі.
Віталій пригадує, що минулого року діти були особливо вражені атмосферою заїзду.
“Вони знали, що ми їдемо на велопробіг, але були у шоці, що зібралися стільки велосипедистів, дороги перекриті, машин немає”, – пригадує чоловік.
За його словами, саме відчуття свободи найбільше запам’ятовується під час таких подій — коли звичними автомобільними дорогами можна вільно їхати велосипедом.
Подружжя переїхало до Франківська з Харкова, тож має з чим порівнювати велоінфраструктуру. Олена каже, що у Харкові була фактично одна довга велодоріжка вздовж дороги, тоді як в Івано-Франківську велосипедистам пересуватися значно комфортніше.
Віталій додає, що місту ще є над чим працювати. Зокрема, йдеться про бордюри без доступних заїздів та пил на узбіччях.
“Плюс великий Франківська в тому, що немає великих перепадів висот, тому і місто компактне — велосипед тут як повноцінний транспорт”, – говорить чоловік.
Каже, якби довелося обирати між автомобілем та велосипедом, перевагу все ж віддав би двоколісному транспорту — це і здоров’я, і часто навіть швидший спосіб пересування містом.
Уперше до велопробігу долучився ветеранАртем Передереєв. Чоловік нещодавно придбав адаптивний велосипед — хендбайк із ручним керуванням, який дозволяє людям зі спінальними травмами чи ампутаціями повертатися до активного життя.
До поранення Артем дуже любив кататися велосипедом, тому можливість знову відчути рух стала для нього важливою.
“Це повертає додаткове задоволення від життя”, — ділиться ветеран.
Каже, хендбайки в Україні поки залишаються рідкістю, а знайти такий велосипед непросто навіть за кордоном. Свій він придбав випадково — побачив оголошення та вирішив спробувати.
Артем активно займається спортом, зокрема стрільбою з лука, однак зізнається: хочеться встигнути багато, але потрібно залишати час і на відновлення, і на сім’ю, і на роботу.
Під час розмови ветеран також згадав міжнародні змагання Invictus Games, де представлена дисципліна адаптивних велоперегонів із хендбайками. Нещодавно він побував на змаганнях у США, де мав змогу побачити такі велосипеди у використанні.
За словами Артема, адаптивний велосипед — дуже індивідуальна річ, яку потрібно налаштовувати під конкретну людину.
“Самотужки створити такий велосипед надзвичайно складно, адже для цього потрібні навички роботи з металом та точне технічне налаштування”.
Серед учасників велопробігу була і Катерина Миколаївна із Запорізької області, яка приїхала на яскравому рожевому велосипеді. Жінка жартує: її ровер — справжній “бойовий кінь”, адже прибув із прифронтової Новомиколаївки.
До Франківська велосипед приїхав разом із господинею, а сам велопробіг став для неї першим у місті.
“Ваше місто дуже компактне, воно дуже красиве, тому велопрогулянка — це саме те, що треба”, – каже жінка.
Раніше Катерина активно каталася вдома та могла долати понад 20 кілометрів за день. Каже, скучила за цими відчуттями, тому із задоволенням вирішила проїхати маршрут франківського велозаїзду.
“В нього є сім швидкостей, перемикаються — їде, як котик мурчить. Велосипед легкий, яскравий та зручний”, — усміхається жінка.
Дистанцію велопробігу учасники подолали приблизно за годину.