В Україні аграрії стикаються з новими викликами у зв'язку зі змінами в умовах ведення сільського господарства, зокрема щодо термінів укосу трав. Запізнення з укосом може призвести до значних фінансових втрат, оскільки якість кормів безпосередньо впливає на продуктивність тваринництва. Відомо, що оптимальні строки для укосу впливають на вміст поживних речовин у травах і їхній подальший баланс. Згідно з розрахунками експертів, якщо фермер запізнюється із збором трав на кіль
Косарки по всій Україні вже гудять. Частина господарств зволікає через нестабільну погоду травня. Ця пауза конвертується у гроші — і не на користь фермера.
Якість силосу рідко стоїть у центрі уваги навесні. Її помічають восени — коли корова недодає молоко, а комбікорм купують тоннами, щоб компенсувати слабкий корм. Насправді рішення про якість майбутнього силосу ухвалюється зараз — у травні, під час першого укосу.
Волога квітнева весна 2026 року затримала внесення добрив у багатьох господарствах і зсунула строки першого укосу. Паралельна проблема — різке потепління у травні стрімко висушує ґрунт після перезволоженої весни. Поєднання цих двох факторів звужує вікно для якісного укосу до кількох тижнів.
Ключовий показник якості силосу — вміст сухої речовини що перетравлюється (DMD). Різниця між 75% і 79% DMD виглядає незначною. Але за даними ірландського інституту Teagasc, щоб отримати однаковий надій на корові при силосі 75% DMD замість 79% потрібно додатково 4 кг концентрату на день.
При зернофуражній кукурудзі по 10 000–11 000 грн/т — основі більшості концентратних сумішей — це близько 44–48 грн на корову щодня. За 150 днів зимового утримання — 6 600–7 200 грн на голову. На стаді 50 корів різниця між якісним і слабким силосом першого укосу коштує 330 000–360 000 грн за зиму лише на концентраті.
Трав'яниста рослина після переходу в репродуктивну стадію починає вирощувати стебла й насіннєві головки. Вміст перетравної сухої речовини падає. Силос скошений у червні важко перевищить 65% DMD — проти 72–76% при травневому укосі.
Молочна криза 2026 року вже тисне на фермерів: закупівельна ціна молока впала до 14 грн/кг — межа для багатьох малих та середніх ферм. При такій ціні молока кожна гривня зайвих витрат на корм означає пряму збитковість.AgroTimes
Господарства що роблять перший укіс у середині травня й другий у липні отримують до 1 т/га додаткової сухої речовини порівняно з тими хто косить уперше у червні — це агрономічна норма підтверджена Teagasc і Інститутом кормів НААН. На 30 га кормових угідь це 30 т сухої речовини — що при ринковій ціні кукурудзяного силосу 900–1 500 грн/т дає економію або додатковий корм вартістю 27 000–45 000 грн.Mignews
Для дійного стада важливіше інше: другий укіс у липні дає корм для сухостійних корів і молодняку — категорій менш вимогливих до якості. Дійне стадо отримує найкращий силос першого укосу. Так будується кормова ієрархія без зайвих витрат на концентрат.
Запізнення з першим укосом не є вироком якщо правильно відреагувати. Косити при першому сухому вікні навіть якщо трава здається невисокою — втрата обсягу компенсується якістю. Використовувати закваску-консервант, щоб мінімізувати втрати при ферментації навіть з пізнього укосу. Пізній силос нижчої якості направляти сухостійним коровам і молодняку — не дійному стаду.
Джерела:Agriland, Teagasc, Latifundist, AgroTimes, Інститут кормів НААН