Її ідею не сприйняли серйозно, але сьогодні без неї неможливо уявити жодне авто

Винахід, без якого сьогодні неможливо уявити жоден автомобіль, з'явився завдяки уважності однієї жінки. Мері Андерсон помітила незручність під час поїздки у сніжний день і створила пристрій, який назавжди змінив автомобільну індустрію.

Іноді найважливіші винаходи з'являються там, де їх найменше очікують. Саме так сталася історія Мері Андерсон, чия ідея спочатку була проігнорована, але згодом змінила світ автомобілів назавжди.24 Каналрозповідає найцікавіші деталі про історію цієї жінки.

Дивіться такожУ свої 15 вона створила світовий хіт, рекорд якого не можуть побити 60 років

Мері Андерсон була американською винахідницею, яка увійшла в історію як авторка першої конструкції пристрою для очищення лобового скла автомобіля. Вона народилася у 1866 році в штаті Алабама і рано втратила батька, після чого виховувалася матір'ю разом із сестрою.

У дорослому житті Андерсон займалася різними справами, зокрема працювала в нерухомості та навіть керувала ранчо в Каліфорнії. Попри відсутність технічної освіти, вона змогла створити винахід, який згодом став стандартом для всіх автомобілів у світі.

Мері Андерсон / фото Interesting Engineering

Поштовхом до створення винаходу стала звичайна поїздка трамваєм у Нью-Йорку на початку 1900-х років. Під час снігопаду Мері помітила, як водій постійно змушений зупиняти транспорт, виходити назовні або висовуватися з вікна, щоб очистити скло від снігу та води. Це було незручно, небезпечно і сповільнювало рух транспорту.

Саме тоді вона задумалася про пристрій, який дозволив би очищати скло зсередини, без необхідності виходити назовні. Повернувшись додому, вона почала працювати над ідеєю і поступово створила концепцію механічного очищення скла, яке можна було б контролювати вручну.

У 1903 році Мері Андерсон отримала патент на свій пристрій, який назвали "віконним очищувачем". Конструкція складалася з важеля, який знаходився всередині транспортного засобу, та гумового леза з зовнішнього боку скла. Коли водій рухав важіль, лезо починало рухатися вперед і назад, очищаючи поверхню скла від дощу, снігу або бруду.

Схема пристрою Мері / фото Comsol

Також у конструкції був передбачений механізм тиску, який дозволяв лезу щільно прилягати до скла навіть під час руху транспортного засобу. Це дозволяло підтримувати видимість без необхідності зупинок і ручного очищення.

Попри отриманий патент, винахід Мері Андерсон не зацікавив виробників автомобільної техніки. На той час автомобілі були ще рідкістю і не вважалися масовим видом транспорту, тому бізнес не бачив комерційної вигоди в її ідеї. Деякі компанії також вважали, що рухоме лезо на склі може відволікати водія і навіть ускладнювати керування.

Через це Андерсон не змогла знайти інвесторів або виробників, які б погодилися впровадити її розробку у серійне виробництво. З часом вона припинила спроби просування винаходу, і патент втратив чинність.

Дивіться такожРежисер, який вплинув на створення "Зоряні війни": що відомо про Акіра Куросава

Після завершення дії патенту у 1920 році автомобільна індустрія вже почала стрімко розвиватися, і потреба у склоочисниках різко зросла. У 1922 році компанія Cadillac першою почала встановлювати склоочисники як стандартну частину автомобіля.

Після цього інші виробники швидко перейняли цю технологію, і вона стала обов'язковим елементом усіх транспортних засобів з лобовим склом. Таким чином, ідея Мері Андерсон фактично стала основою сучасної автомобільної безпеки, хоча вона сама не отримала від цього фінансової вигоди.

Мері Андерсон померла у 1953 році, так і не отримавши визнання за життя. Однак її внесок у розвиток автомобільних технологій згодом був офіційно визнаний. У 2011 році її внесли до Національної зали слави винахідників США.

Для написання матеріалу використовувались тексти зLemelsom.mit,National Inventors Hallo of FameтаNpr.

Історія Мері Андерсон справді надихає. Але не менш цікавою буде розповідь проСоню Делоне, яка зробила величезний прорив у мистецтві. А стався він завдяки дитячій ковдрі. У 1911 році жінка зшила її зі шматків різнокольорової тканини для свого сина. Ця робота стала фактично першим прикладом абстрактного мистецтва у повсякденному предметі.

У 1920-х Делоне почала вже активно працювати з модою, текстилем і дизайном. Вона відкрила власний бренд і створювала яскравий одяг для паризької еліти. А вже у 1925 році зробила те, що сьогодні назвали б проривом: розписала автомобіль абстрактними візерунками. Це був Ariès і він виглядав як рухома картина.