Людособаки та Чорне море: Дніпровська опера готується до прем’єри «Дон Жуана»

Юліанна Кокошко

УДніпровській національній оперітривають останні репетиції перед прем’єрою опери «Дон Жуан», яку покажуть 15 та 16 травня. Над постановкою працює київський режисер Слава Жила — для нього це перший досвід роботи в оперному жанрі.  Ð¯Ðº це відбувається, бачили журналісти видання «Наше місто».

Нібито люди, але ще й собаки. Фото В. Кравченка.

Попри хвилювання перед новим форматом, режисер каже: реальність перевершила очікування. За його словами, опера має свою особливу природу, де музика стає головним провідником для режисера та акторів. У виставі поєднуються класичний сюжет і сучасна сценічна мова — з фантазійними образами, велосипедами, людособаками та Чорним морем просто на сцені.

Слава Жила вперше працює над оперою. Фото В. Кравченка.

-Реальність виявилася кращою, ніж очікування, – зізнається Слава Жила.  – По-перше, тут є великий плюс у тому, що музика вже написана — вона все диктує і направляє тебе. У драматичному театрі ти до останнього щось вигадуєш із композитором, дошиваєш ефекти вже перед прем’єрою, а тут є готовий ресурс, який лише підсилює задум. По-друге, солісти дуже довіряють режисеру, бо вони не мають такої великої ігрової практики, як драматичні актори. Коли їм пропонуєш щось робити — вони просто беруть і роблять. Ми не створюємо щось надсучасне заради епатажу, ми просто робимо театр сьогоднішнього дня. У нас травень 2026 року, і вистава має бути саме про цей час, а не про 2001-й чи 2030-й роки. Можливо, комусь це здасться кітчем, але я вважаю, що театр має бути живим і доступним. І дуже цінно, що сьогодні опера в Україні доступна для всіх.

На щастя, вони не кусаються. Фото В. Кравченка.

У новій постановці «Дон Жуан» постає неоднозначним героєм, якого водночас і засуджуєш, і якому співпереживаєш. Головну партію виконуватимуть два солісти — запрошений артист з Києва Роман Перевертун та соліст Дніпровської опери Андрій Ломакович. Режисер підкреслює: це будуть два абсолютно різні Дон Жуани. Особливу увагу в постановці приділили візуальному рішенню. Художником-постановником став Роман Михайлов, а костюми створює художниця Тетяна Іваночко. На сцені з’являться фантастичні персонажі — людособаки, які їздитимуть на велосипедах, а дія розгортатиметься у вигаданому світі посеред Чорного моря. До речі, з потрібних восьми велосипедів знайдено чотири. Тож якщо хтось готовий обміняти непотрібного двоколісного друга на запрошення до театру –  зробіть це. За словами режисера, вистава створюється не лише для постійних поціновувачів опери, а й для нової аудиторії — молодих людей, відкритих до сучасного театру.

Репетиції у розпалі. Фото В. Кравченка.

– Це фантасмагорія, – відкриває задум Слава Жила. – У нас є пам’ятник, який говорить, а потім забирає Дон Жуана до себе в пекло. Тому це вже інший світ — не хороший і не поганий, просто інший. Я люблю вигадувати світи, в яких живуть герої. Наприклад, Донна Ельвіра у нас схожа на ялинкову прикрасу — вона гіперболізована, рожева, ніби її щойно зняли з новорічної ялинки. Дон Оттавіо має величезні крила і нагадує інопланетну істоту, але водночас залишається дуже залежним персонажем. А людособаки — це вигадані істоти, слуги Ельвіри та Дона Оттавіо, які ще й їздять на велосипедах. Спочатку артисти були шоковані, бо точно не очікували такого формату, але зараз ми вже на фінішній прямій і рухаємося до прем’єри разом. Мені здається, вони поставилися до цього з цікавістю і відкритістю. Я хочу, щоб на виставу прийшли не лише постійні глядачі опери, а й люди, які шукають нові сенси, мають запит на культуру і саморозвиток. Дніпро мені здається дуже живим містом, наповненим молоддю, і я б дуже хотів бачити цих людей у театрі.

Робота над прем’єрною постановкою опери «Дон Жуан» у Дніпровській національній опері стала для творчої команди справжнім експериментом. У виставі поєднали сучасне режисерське бачення, символічну сценографію та нове прочитання класичних персонажів. Артисти зізнаються: ця постановка змушує шукати нові емоції, іншу пластику та глибше занурюватися у психологію героїв.

Оксана Панченко. Фото В. Кравченка.

– Я абсолютно відкрита до будь-яких режисерських експериментів і завжди намагаюся втілити всі задачі, які ставить режисер, — розповіла солістка Дніпровської національної опери Оксана Панченко. –  Для мене ця вистава стала дуже цікавим і насиченим досвідом, тому що кожна репетиція відкриває щось нове в образі Донни Анни. Вокально партія мені дуже добре лягає, але психологічно було непросто працювати над характером героїні. У цій постановці вона жорстка, владна, навіть трохи гротескна, і це потрібно було передати не лише голосом, а й пластикою. Мені доводилося шукати інші рухи, іншу подачу, бо в житті це зовсім не мій характер. Але саме це і є цінністю професії — можливість перевтілюватися у зовсім іншу людину. Думаю, що Донна Анна в цій виставі дуже нагадує українську жінку — сильну, цілеспрямовану і таку, яка не відступає від своєї мети.

За словами артистів, режисерська концепція побудована на внутрішніх конфліктах героїв та їхніх прихованих мотивах. У центрі вистави — не лише історія спокуси й покарання, а й боротьба характерів, пристрастей та бажання влади. Особливу увагу команда приділяє тому, щоб персонажі виглядали живими й сучасними для сьогоднішнього глядача.

Андрій Ломакович. Фото В. Кравченка.

-Дон Жуан для мене — персонаж абсолютно неоднозначний, і я не сприймаю його як якогось маніяка чи просто негативного героя, –  Ð´Ñ–литься соліст театру Андрій Ломакович. –  Ð¦Ðµ, швидше, згусток енергії, людина, яка притягує до себе інших і впливає на них. Він має бути харизматичним, обаятельним, таким, що може зачарувати будь-кого навколо себе. Наскільки це вдасться передати — покаже вже сама сцена і реакція глядачів. Я думаю, що образ Дон Жуана не розкривається в одній арії чи в одному спектаклі, це довгий процес роботи над роллю. Дуже важливо при цьому не лише вокально виконати партію, а й потрапити у внутрішній нерв персонажа та режисерське бачення. У нашій постановці герой відкривається через взаємодію з іншими персонажами, через конфлікти, діалоги та атмосферу всієї вистави.

Виставка працює до 16 травня. Фото В. Кравченка.

Окрему роль у постановці відіграє сценографія, яка створює символічний і водночас дуже впізнаваний простір вистави. Художник Роман Михайлов працював над оформленням опери вперше, однак саме цей досвід називає надзвичайно важливим для себе. Основою сценографічного рішення стало Чорне море — образ, який проходить через усю виставу та має не лише естетичне, а й сучасне українське звучання. До 16 травня в фоє театру можна побачити виставку його робіт.

Роман Михайлов. Фото В. Кравченка.

-Для мене це перший досвід роботи в театрі як сценографа, і він виявився дуже цікавим саме через співпрацю людей із різних творчих середовищ,  –  підкреслив художник Роман Михайлов. –  Ð¢Ð°ÐºÑ– експерименти завжди відкривають нові можливості як для художника, так і для режисера чи акторів. Основою сценографії стало Чорне море — це і конкретний український образ, і водночас певний символічний простір. У виставі воно буде абсолютно чорним, майже абстрактним, але через нього все одно зчитуються асоціації з нашим сьогоденням. Звісно, ми не могли оминути тему Криму та самого Чорного моря, адже це частина нашої реальності й нашого болю. Це не пряме висловлювання, але глядач обов’язково зможе відчути ці сенси у сценографії та загальній атмосфері вистави. Мені здається, що саме такі творчі ризики й дозволяють театру знаходити нову мову та нові сенси.

Прем’єра «Дон Жуана» обіцяє стати однією з найгучніших подій нового театрального сезону. Постановники переконані: глядачі побачать не традиційну версію класичної опери, а сучасну й багатошарову історію, де музика Моцарта поєднається з актуальними образами та новим сценічним прочитанням. Чекати залишилося недовго!

Фото Валерія Кравченка.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, щоу Драмікомі відбулася прем’єра вистави «Аліса в пошуках себе».

Категорія:Афіша,Новини Дніпра,Новини Культури Дніпра

Позначки:Новиини Дніпра

Приєднуйтесь до нас у