На території заводу «Азовсталь» у Маріуполі загинула бойова медикиня з підрозділу «Азов» внаслідок авіаудару, здійсненого російськими військовими. Ця трагедія стала ще одним свідченням жорстоких реалій війни, яка триває в Україні. Загибла, відома своєю мужністю та професіоналізмом, виконувала свої обов'язки у надзвичайно складних умовах. Відомо, що вона не лише надавала першу допомогу пораненим бійцям, але й активно брала участ
Як повідомляєМіністерство Здоров'я: Історія загибелі бойової медикині Юлії Зубченко, позивний Сирена, стала символом відваги та самопожертви під час російсько-української війни. Юлія служила в Окремому загоні спеціального призначення Азов Національної гвардії України, беручи активну участь в обороні Маріуполя. Вона загинула 8 травня 2022 року на заводі Азовсталь під час російського авіаудару, що стало трагедією не лише для її родини, а й для всієї країни.
Юлія Зубченко народилася 12 січня 1995 року у Світловодську на Кіровоградщині. Після дев'ятого класу вона вступила до Кременчуцького медичного коледжу, де здобула фах фельдшерки. Пізніше закінчила Харківський національний фармацевтичний університет за спеціальністю провізорки. У 2020 році вона приєдналася до ОЗСП Азов, отримавши позивний Сирена.
Після початку великої війни Юлія перебувала в Маріуполі на Донеччині. У березні 2022 року вона зазнала контузії під час евакуації поранених через обстріл російських окупантів. Польовий шпиталь, де працювала Юлія, був переміщений на територію заводу Азовсталь, що стало вкрай небезпечним місцем для її служби.
На момент загибелі Юлії Зубченко їй було 27 років. У неї залишився син Артем, якому на момент втрати матері було всього 7 років. Пам'ять про Юлію, яка носила напис на бронежилеті "Холодний розум, палке серце", житиме у серцях тих, хто знав її та вшановує її відвагу. Останні миті її життя і слова сина Артема "На, мамо, я тобі смаколика даю" залишаться в пам'яті як символ її материнської любові та жертовності.
Героїчна історія Юлії Зубченко не лише підкреслює важливість медичного забезпечення на полі бою, але й відображає глибоку людяність та самопожертву, які проявляються у найскладніші часи. Її подвиг надихає інших на служіння та боротьбу за власну країну, а також нагадує про ціну, яку платять медики в умовах війни. Пам’ять про таких людей, як Юлія, має стати важливою частиною національної свідомості України, адже вони є символами мужності та відваги у боротьбі за свободу та незалежність.