У Чернігові попрощалися із заслуженою артисткою України Любов’ю Колесниковою (Відео)

8 травня в Чернігівському драмтеатрі лунали останні оплески для заслуженої артистки України Любові Колесникової. Вона понад 40 років служила сцені Чернігівського драмтеатру, створила більше як сотню театральних образів і стала відомою широкому загалу завдяки ролі баби Палажки в серіалі «Спіймати Кайдаша». Провести артистку в останню путь до театру прийшли колеги, друзі, учні та глядачі.

«Вона акторка, і сьогодні її останній вихід на цій сцені в земному житті»,-Оксана Тунік-Фриз – директорка-художня керівниця Чернігівського обласного драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

Колеги згадують Любов Колесникову як емоційну, щиру та принципову людину, яка не боялася говорити прямо і завжди залишалася собою як на сцені, так і поза нею. У театрі кажуть: її характер, темперамент і внутрішня сила відчувалися в кожній ролі.

«Я її знала запальною, дуже характерною людиною і дуже характерною актрисою. Вона в своєму характері, у своїй природі дуже виразна була, дуже. На сцені вона була надзвичайно яскравою. В неї був запальний характер, вона могла говорити різко, говорити правду, висловити свою думку, не боялася сперечатися»,-Оксана Тунік-Фриз – директорка-художня керівниця Чернігівського обласного драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

«Вона вміла жартувати і вона вміла водночас підтримати та допомогти і кріпким слівцем, і лагідним»,-Наталія Максименко – заслужена артистка України, акторка Чернігівського драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

«Люба для мене залишилась в пам’яті найсвітлішою, найяскравішою, найдобрішою, найніжнішою. Вона любила дітей, людей, сусідів. Її любили глядачі»,-Валентин Судак – народний артист України, актор Чернігівського драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

У театрі пригадують: навіть епізодичні ролі у виконанні Любові Колесникової надовго запам’ятовувалися глядачам. Завдяки своїй енергетиці та харизмі акторка могла привернути увагу публіки навіть кількома хвилинами на сцені.

«Люба була настільки яскрава, що їй було достатньо зіграти епізод у кіно чи театрі – і її запам’ятовували краще, ніж головних героїв, які були на сцені»,-Валентин Судак – народний артист України, актор Чернігівського драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

Останні роки акторка боролася з тяжкою хворобою. Приблизно місяць до смерті Любов Колесникова провела в лікарні. Колеги, які навідували її, розповідають: в останні дні життя вона стала спокійнішою та більш виваженою, ніж зазвичай. Говорила про близьких, просила вибачення у колег, знайомих і рідних, якщо когось колись образила.

«У неї була тяжка хвороба, та хвороба, яка не виліковується. Але змогли її зупинити свого часу. А тепер вона навалилася на неї з величезною силою. Першу половину лікарні вона відверто боролася, вона енергійно боролася, а потім у мене було таке враження, що вона відпустила ситуацію. Відпустила, її перевели в інше відділення і вона стала іншою. Вона просто відлітала від нас потихеньку»,-Наталія Максименко – заслужена артистка України, акторка Чернігівського драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:На 75 році життя померла заслужена артистка України, акторка Чернігівського драмтеатру Любов Колесникова

«Останні місяці, а можна сказати, що дні її життя, вона була зовсім іншою. Вона була дуже мудрою, виваженою, спокійною й вона усвідомлювала все, що відбувалося з нею.

Вона говорила дуже свідомо, вона передавала певні настанови колективу, вона просила вибачення в тих людей і просила переказати, що якщо вона когось образила, то вона просить вибачення, просить пробачити їй»,-Оксана Тунік-Фриз – директорка-художня керівниця Чернігівського обласного драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

В останні дні життя Любов Колесникова просила підтримувати її онука Тимофія. Колеги розповідають: акторка самостійно опікувалася хлопцем, часто брала його з собою на репетиції та до театру. У колективі кажуть, що онук був для неї найближчою людиною.

«Уся наша трупа сприймає Любов Степанівну разом із Тимохою, з її онуком, із яким вона постійно приходила на репетицію і в театр. Ми всі родина, і Любов Степанівна заповідала нам підтримувати Тимоху, ми це будемо робити»,-Оксана Тунік-Фриз – директорка-художня керівниця Чернігівського обласного драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

«Його доля – це пріоритет для всіх нас, хто лишився, тому що ми розуміємо, що останнім часом він для неї був усім»,-Наталія Максименко – заслужена артистка України, акторка Чернігівського драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

Любов Колесникова народилася на Житомирщині. Свою першу роль вона зіграла у 13 років. Після навчання в Київській естрадно-цирковій студії працювала у Ніжинському драмтеатрі, а у 1978 році приєдналася до трупи Чернігівського обласного драмтеатру. За десятиліття творчої роботи створила понад сотню сценічних образів і стала однією з найвідоміших акторок театру.

«Вона могла потягнути своїм внутрішнім світом і високу трагедію, і високу комедію»,-Наталія Максименко – заслужена артистка України, акторка Чернігівського драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

У театрі кажуть: цього дня сцена прощалася не лише з акторкою, а й з людиною, яка десятиліттями була невід’ємною частиною театрального життя Чернігова. Колеги переконані: пам’ять про Любов Колесникову назавжди залишиться у виставах, театральних стінах і серцях тих, хто працював поруч із нею.

«Вона залишиться в пам’яті, в цих стінах і в нашій небесній трупі з нами назавжди»,-Оксана Тунік-Фриз – директорка-художня керівниця Чернігівського обласного драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка.

8 травня для Любові Колесникової в стінах Чернігівського драмтеатру пролунали три останні дзвінки: ті самі, після яких актори зазвичай виходять на сцену. Після цього рідні, колеги та глядачі провели артистку в останню путь оплесками.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал –https://t.me/CheLineTv