Мешканці Північної Салтівки в Харкові стали першими в Україні, хто звернувся до суду з вимогою знесення власного будинку. Цей безпрецедентний випадок викликав широкий резонанс серед місцевих жителів та експертів у сфері нерухомості. За словами позивачів, їхній будинок був побудований із численними порушеннями норм і стандартів, що ставить під загрозу не лише його мешканців, але й сусідні споруди. Справи про знесення житлових приміщень зазвичай стосуються незаконних забуд
Триває суперечка навколо багатоповерхівки на вулиці Леся Сердюка, 56 на Північній Салтівці: дім був пошкоджений внаслідок російських обстрілів. Хоча прийняли рішення про відновлення будівлі, частина мешканців наполягає на її знесенні й навіть звернулася до суду — такого випадку в Харкові раніше не фіксували.
Мова про Північну Салтівку. Для будинку на Леся Сердюка, 56 ухвалили відновлювальні роботи, але не всі мешканці погоджуються з таким підходом. Одна група мешканців вважає, що будівля повністю аварійна й має бути знесена, і навіть звернулась до суду з відповідним позовом.
“По Харкову ми перші. Таких позовів ще немає”, — зазначив адвокат Владислав Король.
Адвокат проводить зустрічі з мешканцями біля будинку, де вони наводять аргументи на користь знесення.
“Наш будинок був розташований на першій лінії бойових дій. Влучання були просто в будинок, біля будинку. З 2022 року, з лютого, цей будинок не функціонує, у нього зруйновані всі мережі”, — розповіла мешканка Ірина Лепехіна.
У будинку частково відсутній дах, а споруду не консерували.
“Жити в цьому будинку небезпечно. З кожним роком будинок все гірше, гірше. У дах 11 ‘прильотів’, всього ‘прильотів’ по будинку 30 офіційно, хоча це не всі враховані. Тому що з того боку будинку, з боку садочка, у мене у квартирі був касетний снаряд”, — каже мешканка Наталія Скиба.
Найсерйозніші руйнування — у третьому та четвертому під’їздах. Сторонники знесення сумніваються в достовірності проведених обстежень, зокрема у виборі зразків бетону та арматури для лабораторних досліджень.
“Квартира, наприклад, моя, яка не горіла. І арматуру брали з цієї частини. Тобто взяли керни не з тієї частини, яка горіла кілька днів, а взяли зразки з тієї частини, яка не несе об’єктивної інформації”, — додала Ірина Лепехіна.
Вже провели три обстеження будинку: візуальне у 2022 році та два детальних технічних огляди. Перше детальне обстеження у 2023 році визначило загальний ступінь пошкодження до 60% і зробило висновок, що будинок можна відновити. Противники відбудови не погодилися з висновком і ініціювали повторне обстеження, яке наприкінці 2025 року виконало міське комунальне підприємство “Харківський архітектурно-проєктний центр”.
“За технічними обстеженнями є ділянки, які визнані аварійними, а будинок в цілому визнаний третьою категорією. Тобто це не відповідає ДСТУ. Якщо є якась аварійна ділянка будинку, то будинок повинен визнаватись аварійним повністю, в цілому. Шестиметрові вирви — у безпосередній близькості до фундаменту, якраз цими ‘прильотами’ він і міг бути пошкоджений. Однак у жодному обстеженні про фундаменти нічого не сказано”, — зазначив адвокат Владислав Король.
Якщо будинок офіційно визнають аварійним через бойові дії й ухвалять його демонтаж, усі мешканці матимуть право на державні сертифікати для купівлі нового житла.
Наталія Скиба більше не хоче жити на Північній Салтівці: “Вже ні. При тому, що як було тут добре, і я задоволена була, я прожила тут 30 років”.
До адвоката звернулися 20 мешканців і подали позов до Харківського окружного суду. Суд вирішив розглядати справу без виклику сторін. Основна ціль позивачів — скасувати рішення про капітальний ремонт будинку. Однак наразі ні мешканці, ні адвокат не зовсім розуміють, який саме документ підлягає скасуванню.
“Сьогодні тільки отримали відзив Харківської міської ради. І ось вони надають на ухвалу суду копію рішення 50-ї сесії міської ради. Аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) багатоквартирного житлового будинку по Леся Сердюка, 56. 30 мільйонів — я так розумію, це субвенція з державного бюджету минулого року була”, — зазначив адвокат.
Адвокат просить суд призначити нову експертизу, яку має провести Київський національний університет будівництва та архітектури за кошт позивачів — їх у позові 20. Водночас підписи за знесення зібрали значно більше мешканців.
“Зі 144 квартир 75 квартир підписали за знесення, тому що вони не бачать перспектив жити в цьому будинку”, — повідомила Наталія Скиба.
Є й ті, хто виступає за відновлення. Один із прихильників відбудови, мешканець Олексій Онісіфоров, погодився дати коментар телефоном. Його квартира в третьому під’їзді була затоплена.
“Я не розглядав можливості змінити квартиру, отримати цей сертифікат. Моя родина туди повернеться, ми не будемо продавати цю квартиру, здавати у найм. Я прийняв рішення. Місто, якби вони сказали його зносити, це було б підтверджено документально. Документально на сьогодні підтверджено, що будинок придатний до подальшої експлуатації. Експерти заходили, вони не могли не заходити. Вони бажали експертизи, вони її отримали. Чи їх буде не влаштовувати кожна експертиза?” — зазначив Онісіфоров.
За даними адміністрації Київського району, голоси мешканців щодо відновлення й знесення поділилися навпіл.
“Місто ставить кран уже втретє і вчетверте починає відновлення. Зараз у нас роботи призупинилися знову з незрозумілих питань. Можливо, ми закінчимо? Ми четвертий рік без цих квартир сидимо, без власних”, — додав він.
Відомий один подібний судовий процес у Харкові також щодо Північної Салтівки, але там позиції протилежні: рішення про демонтаж вже є, а позивачі вимагають відновлення будинку на вулиці Метробудівників, 8.
Міський голова Ігор Терехов описав ситуацію так: “Взагалі є такі ситуації, як склалася і по Леся Сердюка, 56, коли частина мешканців будинку вважає, що потрібно відновлювати й відбудовувати будинок, а частина мешканців — що його не потрібно відновлювати, потрібно знести, взяти сертифікати й купувати собі нове житло”.
“Усе залежить не від мене і не від чиновників. Усе залежить від так званої інструментальної експертизи. Ми зробили дві інструментальні експертизи, які кажуть нам, що цей будинок можливо відбудувати”, — додав мер.
У місті часто дискутують, чи доцільно проводити точкове відновлення окремих будинків. Адвокат наводить власні розрахунки по Леся Сердюка.
“Проєктно-кошторисна документація – 210 мільйонів гривень на відновлення. Сюди ми додаємо виплати по єВідновленню за частково пошкоджене майно 50,4 мільйона. Загальна вартість – 260,5 мільйона. І це без врахування коштів мешканців, які вони повинні витратити на внутрішній ремонт квартир. Вартість зведення аналогічного нового будинку такою ж загальною площею складає 254 мільйони. Тобто такий самий будинок можна новий звести, і все буде добре. А вартість сертифікатів – 289 мільйонів”, — зазначив Владислав Король.
Раніше співрозмовники спілкувалися з проректором Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова. Науковці досліджують зразки з постраждалих будинків і дають рекомендації. Гліб Ватуля нагадав про міжнародний конкурс відбудови Північної Салтівки, ініційований міськрадою разом із фондом Нормана Фостера. У жовтні 2024 року було визначено три проєкти-переможці.
“Я вважаю, що проєктна документація має розроблятися вже. Тобто ми маємо шукати, і місто шукає, можливості подальшого фінансування таких проєктів”, — пояснив Ватуля.
На запитання, чи є сенс відновлювати окремі будинки, якщо планують зводити нові мікрорайони, він відповів: “Якщо ми можемо зберегти певний будинок, інтегрувати його в подальше життя цього мікрорайону, чому ні? Їх відбудовують наразі для подальшого мешкання наших громадян. Але їх можна зав’язати при проєкті відбудови вже мікрорайону. Це вже завдання для архітекторів, містобудівельників, урбаністів.”
Створено за матеріалами: Obectiv.tv