Три роки тому Олександр Добрянський став в. о. голови Київської обласної ради, і за цей час йому вдалося пройти через численні виклики та зміни, які супроводжували розвиток регіону. У своєму інтерв'ю він підкреслив, що справжня сила країни полягає не лише у владних структурах, а насамперед у людях — їхньому прагненні до змін і готовності підтримувати один одного. Добрянський зазначив, що найбільшими досягненнями його команди стали проекти з розвитку інфраструктури та соціальних програм, орієнт
«Три роки війни – це постійний баланс»
Виконувач обов’язків голови Київської обласної ради Ярослав Добрянський підбив підсумки трьох років роботи на посаді виконувача обов’язків голови Київської обласної ради та розповів про виклики війни.
Про це вінрозповівв інтерв’ю виданню «Політарена», передає Хронікерс.
За словами посадовця, він керується принципом: «Сказав – зробив».
«Три роки війни – це постійний баланс між фронтом і життям області. Між необхідністю реагувати на виклики безпеки і паралельно не зупиняти розвиток громад, медицини, освіти, соціальної сфери. Я для себе дуже чітко зрозумів одну річ: у такі періоди не працюють гучні заяви, політичний популізм чи красиві слова. Люди дуже швидко бачать різницю між тим, хто говорить, і тим, хто реально робить», – наголосив він.
Добрянський вважає головним уроком за цей час те, що країну тримають люди – військові, лікарі, рятувальники, голови громад, волонтери тощо.
«Можна ухвалити будь-яке рішення на рівні області. Але якщо громада не має внутрішньої сили, людей і здатності триматись – це рішення не працюватиме. І навпаки, коли громада об’єднана, навіть у найскладніших умовах вона знаходить вихід. Тому роль області сьогодні – не керувати зверху. Роль області – підсилювати там, де це потрібно», – зазначив в. о. голови Київської обласної ради.
Щодо втоми суспільства від війни, то Добрянський вважає це природним процесом, проте головне не втратити відповідальність.
«Я часто кажу: найнебезпечніше зараз – не втома, найнебезпечніше – це звикання, коли перестаєш реагувати на втрати, на війну, на біль, на людські трагедії. Бо саме тоді суспільство починає втрачати внутрішній стрижень. Сьогодні дуже важливо не дозволити страху, втомі чи байдужості керувати нами», – підсумував він.