У Києві сталася резонансна подія, коли шахраї, які видавали себе за співробітників Служби безпеки України, обманули пенсіонерку та заволоділи її коштами в розмірі 28 тисяч 700 доларів США. За інформацією правоохоронців, жінка отримала телефонний дзвінок від особи, яка представилася працівником СБУ і повідомила про необхідність термінового вирішення питання щодо нібито загрози її фінансовим активам. Шахраї переконали літню жінку у тому, що їй слід перевести свої
Поліція Києва оголосила про підозру двом чоловікам, які видавали себе за співробітників СБУ та виманили у 75-річної киянки 28 700 доларів і 100 євро. Зловмисники телефонували жінці через месенджер, залякували кримінальною відповідальністю та провели фіктивний «онлайн-допит» з «псевдополковником». Підозрюваних затримали після обшуків за підтримки КОРД,повідомляє поліція Києва.
Невідомий зателефонував пенсіонерці через один з популярних месенджерів і представився працівником спецслужби. Він заявив, що жінка нібито підозрюється у фінансуванні країни-агресора, та почав залякувати кримінальною відповідальністю.
Щоб остаточно переконати киянку, шахраї організували цілу виставу: провели «онлайн-допит» і підключили до розмови «псевдополковника СБУ». Той запевнив, що необхідно пройти «перевірку» майна та коштів — і після неї гроші нібито повернуть. Пенсіонерка повірила та в обумовленому місці особисто передала молодикам 28 700 доларів і 100 євро.
Схема, яку застосували зловмисники, — класичний приклад так званого «вішингу»: телефонного шахрайства з використанням образу державних органів. Злочинці заздалегідь готують легенду: обирають жертву, вигадують конкретне «звинувачення» (фінансування агресора — особливо дієве формулювання під час війни) і розподіляють ролі між учасниками.Як ми раніше писали, шахраї під виглядом СБУ вже ошукали київських пенсіонерів на 9 млн грн — подібні злочини трапляються регулярно.
Слідчі за силової підтримки спецпідрозділу КОРД провели обшуки в помешканнях обох фігурантів справи. У ході слідчих дій вилучили мобільні телефони, а також частину викрадених коштів. Підозрюваним оголошено підозру — подальший розгляд справи відбуватиметься в суді.
Поліція не уточнює вік підозрюваних і не розкриває деталей щодо повної суми вилучених грошей — частина коштів, очевидно, вже була витрачена або захована. Розслідування триває. Долучення підрозділу КОРД до обшуків свідчить про те, що правоохоронці не виключали фізичного спротиву з боку підозрюваних або наявності у них зброї.
Варто зазначити, що організація подібних схем вимагає певного рівня координації: один учасник веде першу розмову, другий грає роль «полковника», можливі й інші учасники — «кур’єри», які забирають готівку. Поліція перевіряє, чи діяли ці двоє самостійно, чи є частиною більшої злочинної групи.
Люди похилого віку — одна з найбільш вразливих категорій для телефонного шахрайства. Зловмисники використовують кілька психологічних механізмів: страх кримінальної відповідальності, авторитет державних органів і терміновість, яка не дає часу обміркувати ситуацію. 75-річна жінка, як і більшість жертв, діяла під впливом стресу і не встигла порадитися з рідними чи перевірити інформацію.
Характерна деталь цього випадку — передача готівки в «обумовленому місці». Справжні спецслужби ніколи не просять громадян передавати гроші незнайомим людям офлайн. Цей момент є ключовим «червоним прапорцем», який мав би насторожити жертву, але шахраї завчасно нейтралізували підозри через ретельно сплановану схему з «полковником» і «перевіркою».
Окремо варто зазначити: злочинці обрали саме месенджер, а не звичайний телефонний дзвінок. Це дозволяє їм приховати номер, використовувати підроблені аватари та демонструвати «документи» через відеозв’язок. Дослідження показують, що жертви вішингу частіше відповідають на дзвінки через месенджери, ніж з незнайомих номерів, бо вважають їх безпечнішими — чим і користуються зловмисники.Як ми раніше писали, киянин, який видавав себе за СБУ, так само обібрав трьох пенсіонерів — схеми ідентичні.
Телефонне шахрайство від імені СБУ, поліції чи банків залишається одним із найпоширеніших видів злочинів проти киян похилого віку. Жодна справжня спецслужба не проводить «перевірок» коштів через месенджери і не просить передавати готівку незнайомцям — ні офлайн, ні через «кур’єра». Пам’ятайте: будь-який дзвінок із вимогою терміново передати гроші або «убезпечити кошти» — це шахрайство. Якщо вам або вашим рідним телефонують із подібними вимогами — негайно припиняйте розмову і звертайтеся на гарячу лінію поліції за номером 102. Розкажіть про цю схему літнім родичам: обізнаність — найкращий захист від вішингу.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.