У переддень святкування Дня Перемоги, 9 травня, Кремль продемонстрував свою тривогу через зростаючу підтримку України на міжнародній арені та посилення її обороноздатності. В умовах триваючої війни Росія вдається до погроз і пропагандистських кампаній, намагаючись створити образ зовнішнього ворога для консолідації внутрішніх сил. Офіційні особи Кремля активно наголошують на можливих загрозах з боку Заходу, що свідчить про їхнє занепокоєння щодо власної безпеки та стабіль
ПогрозиРосії завдати удару по «центрах прийняття рішень» у Києві напередодні параду до Дня Перемоги 9 травня не змогли залякати Україну. Натомість ця риторика викрила власне занепокоєння Москви щодо можливих перешкод у проведенні одного з найбільш символічних щорічних заходів Кремля.
Україна встояла, переживши вже понад чотири роки безперервних ударів російських ракет і дронів. Житлові будинки, інфраструктура та цивільне населення вже не раз потрапляло під ці удари, тож нові погрози Кремля не мають великої ваги як засіб залякування.
Підписуйтесь на нашViber-канал.
Іронія, що стоїть за погрозами
Більше того, погрози викрили власну слабкість Росії. На п’ятому році повномасштабної війни попередження Москви показали, що Кремль більше не почувається в безпеці.
Фраза «якщо ви вдарите по нашій столиці, ми вдаримо по вашій» свідчить аж ніяк не про впевненість. Вона сигналізує, що Москва боїться за власні центри прийняття рішень і не впевнена, що зможе їх захистити.
Як зазначив президент Володимир Зеленський, Росія фактично просить у Києва дозволу безпечно провести свій парад. Це вражаючий поворот. Росія розпочала повномасштабне вторгнення, сподіваючись захопити Київ за лічені дні. Тепер вона просить Україну не заважати найсвятішому святу Москви.
Нова реальність Москви
Занепокоєння Кремля було помітне й тому, як наполегливо він намагався домогтися перерви в бойових діях на час параду.
Тут показовим є те, що Москва звернулася до Вашингтона по допомогу в стримуванні Києва, адже розуміє: Україна вже сама має здатність загрожувати цілям, які колись здавалися недосяжними — зокрема, у Москві.
Це означає нову реальність у війні. Після понад чотирьох років повномасштабного вторгнення оборонні технології та можливості України завдавати ударів на великі відстані досягли рівня, який Москва більше не може ігнорувати.
Баланс сил змінюється. Київ більше не залежить від зброї, яку надають партнери на жорстких політичних умовах. Україна має все більше власних можливостей для того, щоб самій вирішувати, коли і по чому завдавати ударів.
Важко не помітити символізм: держава, яка колись заявляла, що захопить столицю України за три дні, тепер хоче гарантій безпеки для своєї власної.
Викриття блефу Москви
Пропозиція України про перемир’я, починаючи з 6 травня, також була хитрим ходом. На відміну від короткої паузи на час параду в Москві, Київ запропонував довше перемир’я. Якби Росія прийняла і дотрималася його до 9 травня, це довело би, що Москва здатна припинити вогонь, коли захоче.
Саме цього Кремль намагався уникнути, і пропозиція Києва викрила цю маніпуляцію.
Замість того, щоб прийняти пропозицію України і довести, що вона здатна дотримуватися перемир’я, Москва відхилила пропозицію про триваліше припинення вогню і звернулася по допомогу до інших, щоб убезпечити власний повітряний простір.
Рятування іміджу Москви
Парад на честь Дня Перемоги 2026 року на Красній площі є яскравим візуальним показником змін у геополітичному та військовому ландшафті Росії. Вперше за майже два десятиліття на ньомуне буде важкої військової техніки, такої як танки чи ракети, що підкреслює серйозні втрати цієї техніки.
Намагаючись окупувати чужу територію, Кремль неухильно втрачає власний вплив у регіонах, які традиційно вважалися частиною орбіти Москви.
За кілька днів до параду 9 травня у Єревані відбувся саміт Європейської політичної спільноти, присвячений підтримці України. Це стало значним символічним зрушенням – попри те, що Вірменія формально залишається членом Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), вона дедалі більшевіддаляєтьсявід Москви і вже відмовилася приймати на своїй території саміти цього блоку.
Лише за кілька днів до цього президент Зеленський відвідав Азербайджан — ще одну державу, яку Москва традиційно вважала частиною своєї регіональної сфери впливу. Як повідомлялося, Київ і Бакуобговорювалирозширення співпраці у сфері безпеки та, можливо, спільні ініціативи з оборони або виробництва дронів.
Росія намагається довести, що здатна захистити навіть своїх найближчих партнерів.
Москва не змогла надати рішучу підтримку Ірану в його протистоянні з Ізраїлем і США. Вона не змогла зберегти владу свого давнього союзника Башара аль-Асада в Сирії. Вона не змогла надійно захистити венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро, якого усунули з посади та захопили американські війська під час блискавичної військової операції в Каракасі.
Парад 9 травня має подвійну мету. Окрім демонстрації образу стійкої світової держави, незважаючи на санкції та військові невдачі, він насамперед є спектаклем для внутрішньої аудиторії – ретельно спланованою спробою переконати росіян, що Кремль залишається сильним і твердо тримає владу в своїх руках.
Поки Москва проводить свій парад, за нинішнього перебігу війни лише цього місяця можуть загинути або бути пораненими від 30 до 35 тисяч російських солдатів – принесених у жертву не заради захисту своїх кордонів, а заради агресії проти України. Кремль може виявитися настільки ж нездатним захистити ці життя, як і убезпечити повітряний простір над Москвою.
Журналістка, яка пише про зовнішню політику, безпеку та геополітику США, з фокусом на пострадянському просторі. Вона розповідає про рішення Вашингтона та їх наслідки для України та регіональної стабільності.