Дрони атакували НПЗ у Ярославлі: пожежа та вибухи в Росії 8 травня

У ніч на 8 травня 2026 року російські регіони від Москви до Ростова-на-Дону знову відчули наслідки далеких ударів. Повідомлення про збиті безпілотники, пожежі на промислових об’єктах і пошкодження цивільної інфраструктури надійшли майже одночасно з кількох областей. Президент України Володимир Зеленський підтвердив удар по нафтопереробному підприємству в Ярославлі, яке розташоване понад 700 кілометрів від кордону.

Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі кілька разів повідомляв про роботу протиповітряної оборони. За його словами, сили ППО збили щонайменше 26 безпілотників, які прямували в бік столиці. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв заявив, що атака на підльоті до міста була відбита за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Проте вже за кілька годин з’явилися кадри, на яких видно велику пожежу на території заводу «Славнефть-ЯНОС» — одного з найбільших нафтопереробних підприємств Центрального федерального округу.

OSINT-канал ASTRA оприлюднив відео очевидців, де чітко видно стовпи диму над західною промисловою зоною Ярославля. Підприємство спеціалізується на переробці нафти та виробництві палива й мастильних матеріалів. Воно забезпечує значну частину потреб центральних регіонів Росії. Після удару на заводі зафіксували займання резервуарів і технологічних установок.

Тимчасово виконуючий обов’язки губернатора Ростовської області Юрій Слюсар повідомив про знищення кількох безпілотників і однієї ракети. У Таганрозі, Батайську, Ростові-на-Дону та Мясниковському районі зафіксували падіння уламків. У Ростові пошкоджено житлові будинки, газопровід і вантажівку. Також виникла пожежа в адміністративній будівлі. У Мясниковському районі після падіння ракети загорілися складські приміщення, а одне з них частково обвалилося.

OSINT-аналітики зафіксували займання в районі Західної промислової зони Ростова. Там розташований завод лакофарбових матеріалів «Емпілс» — одне з найбільших підприємств хімічної галузі на півдні Росії. Підприємство вже зазнавало атаки в січні 2026 року. Поруч знаходиться філія науково-технічного центру «Радар», який розробляє комплекси спеціального призначення та співпрацює з Міністерством оборони РФ.

Президент України Володимир Зеленський у ранковому зверненні 8 травня прямо підтвердив удар по ярославському нафтопереробному об’єкту. Він наголосив, що підприємство мало стратегічне значення для фінансування російської війни. Зеленський подякував Силам оборони та воєнній розвідці за проведену операцію. «Українські дальнобійні санкції продовжили діяти у відповідь на російські удари по наших містах і селах», — зазначив глава держави.

Українські удари по російських нафтопереробних заводах стали одним із ключових факторів, що загострили паливну ситуацію в РФ. За даними незалежних аналітиків, з початку 2025 року постраждало понад 15 великих НПЗ. Це призвело до скорочення обсягів виробництва бензину та дизельного пального на 12–15 %. Додатковий тиск створили економічні прорахунки, інфляція та обмежені резерви. У низці регіонів уже фіксували дефіцит пального на заправках і зростання цін на 20–30 %.

Ярославський завод «Славнефть-ЯНОС» входить до десятки найбільших переробників нафти в Росії. Його потужність становить понад 15 мільйонів тонн нафти на рік. Втрата навіть частини потужностей цього підприємства посилює напругу на внутрішньому ринку. Експерти прогнозують подальше зростання цін на пальне в центральних областях країни.

Жителі Ярославля та Ростова-на-Дону вночі повідомляли про численні вибухи та спалахи. У Ярославлі люди викладали в соціальні мережі відео, на яких видно, як над містом працюють системи ППО. У Ростові очевидці зафіксували пожежу поблизу заводу «Емпілс» і наукового центру «Радар». Місцеві Telegram-канали поширювали кадри, де видно стовпи диму над промзоною.

7 травня, за добу до описаних подій, губернатор Пермського краю Дмитро Махонін повідомив про атаку безпілотника на одне з промислових підприємств регіону. Це свідчить про системний характер ударів по об’єктах, пов’язаних з військово-промисловим комплексом та енергетикою.

Удари по російських нафтопереробних заводах та оборонних підприємствах стали частиною стратегії, яку Україна застосовує вже понад рік. Аналітики з Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що такі операції обмежують здатність Росії фінансувати бойові дії та забезпечувати армію пальним. Водночас вони змушують російське керівництво перекидати додаткові засоби ППО з фронту на захист тилових об’єктів.

За оцінками західних експертів, втрати російської нафтопереробної галузі від українських дронів у 2025–2026 роках перевищують 3,5 мільйона тонн переробленої нафти на місяць. Це впливає не лише на внутрішній ринок, а й на експортні поставки. Деякі європейські країни, які досі отримували російське пальне через посередників, вже фіксують зростання цін на енергоносії.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму.Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.