Звільнення головного тренера футбольної команди стало темою активних обговорень у спортивному середовищі. Євгеній Кушнір, відомий український експерт, висловив свою думку щодо цього рішення, зазначивши, що воно було непростим і вимагало серйозного аналізу. За його словами, такі кроки завжди супроводжуються великим тиском на керівництво клубу та емоційними переживаннями з боку вболівальників. Кушнір підкреслив важливість результатів команди для прийняття подібних рішень. Він
Генеральний директор «Кудрівки»Василь Барановдав велике інтерв'ю клубній прес-службі, в якому, в тому числі, розповів прозвільненняголовного тренера командиВасиля Баранова.
– Чому «Кудрівка» ухвалила рішення змінити головного тренера саме зараз?
– Ми дійсно вдячні Василю Баранову за його роботу та внесок у розвиток клубу. Але в певний момент ми зрозуміли, що команді потрібен новий імпульс та нова емоція перед вирішальною частиною сезону. Щоб повністю зрозуміти, чому це рішення було ухвалене саме зараз, потрібно знаходитися всередині колективу, команди та клубу й бачити весь контекст того, що відбувалося останнім часом. Для когось це рішення стало несподіваним, особливо для тих уболівальників, які звикли бачити Василя Анатолійовича біля керма команди.
Хтось може бути не згоден із цим рішенням, хтось – навпаки, підтримає його. Але футбол – це завжди рішення та відповідальність. Зараз усі ми – клуб, футболісти та новий тренерський штаб – повинні зробити правильні висновки, об’єднатися та знайти рішення для виконання поставлених завдань.
– Наскільки важким було рішення попрощатися з Василем Барановим?
– Це точно було дуже непросте рішення. Василь Баранов – людина, яка зробила вагомий внесок у розвиток клубу. Разом із ним ми пройшли шлях від Першої ліги до УПЛ. Його вклад у становлення команди та клубу дійсно дуже великий. Була проведена якісна робота з формування колективу, і тривалий час ми бачили цілісну команду, яка симпатично виглядала в ігровому плані. Якщо підсумовувати весь наш спільний шлях – ми задоволені його роботою.
Але у футболі рано чи пізно будь-який етап завершується. Наша співпраця також підійшла до завершення. Ми подякували один одному та розійшлися з повагою. Я впевнений, що клуб багато дав Василю Анатолійовичу, так само як і він дав дуже багато клубу. І той фундамент, який був закладений за час його роботи, має допомогти нам розвиватися далі.
– Що можете сказати про його роботу в клубі?
– Разом ми проходили і яскраві перемоги, і складні моменти, разом росли та розвивалися. Це був спільний шлях команди та клубу. Зараз неправильно було б публічно обговорювати якісь внутрішні моменти чи недоліки, які могли виникати останнім часом. У кожного може бути своя думка та своє бачення – і це нормально. Але ми з повагою ставимося один до одного, тому певні речі мають залишатися всередині клубу. Ми попрощалися із взаємною повагою, і кожен далі рухається своїм шляхом.
– У цьому сезоні команда мала велику ротацію складу. Наскільки це вплинуло на результати?
– До ротації можна ставитися по-різному. З одного боку, це добре, тому що всі футболісти мають мотивацію та шанс проявити себе, це впливає на конкуренцію і тренувальний процес. З іншого боку, через постійні зміни можуть втрачатися взаємозв’язки та зіграність. Але все залежить від контексту – коли саме та за яких умов відбувається ротація. У певних моментах вона була виправданою, у певних – можливо, ні. Це було бачення головного тренера, його стиль та ідеологія роботи. У багатьох матчах це давало результат, десь – не спрацьовувало. Але в роботу тренера ніхто не втручався, була повна довіра.
– Наскільки складно зараз формувати кістяк команди?
– Якщо згадати ще часи Першої ліги, у нас був сформований кістяк команди – лідери, футболісти, які тягнули за собою колектив і навколо яких команда росла. Це частково було помітно і в першому колі УПЛ. Але останнім часом через результати та зміни у складі цей кістяк певною мірою розмився. Зараз одним із головних завдань є знову знайти цих лідерів, сформувати стабільний колектив та людей, навколо яких будуватиметься команда. Я сподіваюся, що новий тренерський штаб зможе це зробити у короткий термін.
– Як у клубі оцінюють адаптацію та гру легіонерів?
– Усе дуже індивідуально. Є футболісти, які швидко адаптувалися та вже стабільно отримують ігрову практику. Комусь складніше через вік або через перший досвід у європейському футболі. Тут потрібен час і правильна комунікація. Це іноземці, інша мова, інша культура, і це також впливає на адаптацію. Ми вже бачимо, що комунікація стає кращою, адже весь тренерський штаб спілкується англійською мовою, а дехто – іспанською. Уже в перші дні роботи ми спостерігаємо позитивну динаміку у спілкуванні з іноземними футболістами та сподіваємося, що легіонери ще більше допоможуть команді.
– Чому вибір упав саме на Олександра Протченка?
– Тому що це людина, яка дуже добре знає клуб ще з аматорських часів. Разом із «Кудрівкою» він пройшов шлях через Другу лігу, Першу лігу та УПЛ. Навіть коли Олександр проходив службу в лавах ЗСУ, він дистанційно допомагав клубу як аналітик. Після повернення працював технічним директором, а останнім часом очолював команду U-19. Ми добре знаємо його людські якості, характер та футбольне бачення. Це перспективний і кваліфікований спеціаліст. Так, для когось він може бути тренером без великого імені чи досвіду на рівні УПЛ, але кожен великий тренер колись робив свій перший крок.
Коли ми свого часу призначали Василя Баранова в команду, яка ставила завдання вийти до УПЛ, нам також багато хто говорив, що це ризикований вибір, тому що він не працював на дорослому рівні. Це було рішення посеред сезону, і тоді також було багато критики та скепсису. Але саме Василь Баранов у той момент виявився правильним вибором. Зараз усі дивляться на його роботу вже зовсім по-іншому.
Мало хто знає, скільки тоді тренерів хотіли очолити клуб, шукали можливості через агентів чи знайомства потрапити до «Кудрівки». Саме тому людям, які не знаходяться всередині процесу, інколи важко зрозуміти причини та мотиви тих чи інших рішень. І саме у такий непростий момент людина, яка добре знає клуб зсередини, могла взяти на себе цю відповідальність. А вже час покаже, як Олександр скористається своїм шансом. Ми віримо та сподіваємося, що в нього все вийде.
– Хто з минулого тренерського штабу увійшов до нового штабу?
– До нового тренерського штабу приєдналися асистент головного тренера Євген Задорожний, тренер із фізичної підготовки Дмитро Корнієнко та аналітик Максим Шевчук. Вони продовжать працювати з командою.
– Що має змінитися в команді після зміни тренера?
– У першу чергу – емоційний стан команди. Також важливо знову сформувати кістяк колективу та налагодити внутрішню взаємодію. Через правильну комунікацію та певні рішення можна змінити атмосферу й стабілізувати результати вже зараз. Але глобальні зміни потребують часу, і ми це прекрасно розуміємо. На даний момент головне – об’єднати колектив та допомогти команді впевнено пройти завершення сезону.
– Яка зараз атмосфера всередині колективу?
– Звичайно, після останніх результатів емоційний стан не є ідеальним. Але команда працює, тренується з хорошим настроєм та бажанням змінити ситуацію. Усі – футболісти, тренери, керівництво – прагнуть переламати цей період. Ми розуміємо складність ситуації, але також віримо, що разом зможемо пройти цей етап.
– Наскільки складно клубу проводити перший сезон на рівні УПЛ?
– Це великий виклик для будь-якого клубу. Інший рівень конкуренції, інші швидкості, інші вимоги. Але саме через такі виклики клуб росте. Для нас УПЛ – це можливість закріпитися на високому рівні, розвиватися як у спортивному, так і в організаційному та фінансовому плані. Головне зараз – робити правильні кроки, щоб «Кудрівка» ставала стабільнішою і продовжувала прогресувати.
– Як керівництво реагує на розмови про фінансові труднощі клубу?
– У сучасних реаліях непросто всім українським клубам. Є ті, хто має фінансову стабільність та почувається впевнено. Є ті, кому значно важче, хто не має великих фінансових можливостей чи стабільності. Але наш клуб продовжує працювати, виконувати свої зобов’язання та рухатися далі. Так, є затримки та певні заборгованості, але важливо розуміти: клуб виконує свої фінансові зобов’язання перед футболістами та працівниками. Не завжди вчасно, але всі отримують свої кошти, нехай і з певною затримкою.
Якщо взяти когось з гравців, хто з нами ще з часів Другої та Першої ліги, то за весь цей період вони отримали усі свої зарплати. І наразі клуб продовжує поступово закривати свої фінансові зобов’язання. Президент клубу Роман Солодаренко робить усе можливе для того, щоб ситуація ставала більш стабільною як у фінансовому, так і в інфраструктурному плані. Я знаю його багато років і можу сказати, що це людина, яка справді живе футболом та щиро переймається розвитком клубу. Звичайно, комусь легше критикувати, а хтось, навпаки, бачить шлях, який клуб пройшов за короткий час – від аматорського рівня до УПЛ. Ми дуже вдячні нашим уболівальникам, які підтримують команду попри всі труднощі, навіть попри відсутність стабільної домашньої арени. Ми бачимо, що наша вболівальницька спільнота росте, і це дуже важливо для «Кудрівки».
– Які завдання стоять перед командою до кінця сезону?
– Завдання одне – залишитися в Прем’єр-лізі та стабілізуватися як клуб на наступний сезон. Звичайно, хотілося б уникнути перехідних матчів, і я вважаю, що ми можемо це зробити, попри складний календар. У нас є якісні футболісти та колектив, який у вирішальний момент здатний об’єднатися й показати результат. Ми бачили нашу команду в матчах із сильними суперниками, бачили якісні ігри та хороші відрізки сезону. Тому не можна сказати, що ми – команда без характеру чи без перспектив.
Я вірю в наших футболістів, у тренерський штаб та у весь колектив. У кожного зараз є свої амбіції та мотивація – хтось, хто вперше зіграв у Прем’єр-лізі, хоче закріпитися на цьому рівні, хтось прагне прогресувати далі, а хтось – отримати шанс перейти в сильніший клуб. Орендовані гравці мають можливість повернутися сильнішими у свої клуби, молоді футболісти – вирости як професіонали. Але зараз найважливіше, щоб усі ці індивідуальні амбіції працювали на одну спільну мету – результат команди, власний розвиток і розвиток клубу. Ми будемо рухатися вперед попри будь-які труднощі і робити все задля того, щоб дивувати своїм розвитком та результатами українську футбольну спільноту та наших вболівальників.