У Маріуполі, місті, яке стало символом стійкості та боротьби українського народу під час війни з Росією, активно ведеться документування злочинів російських військових. Цей процес є важливим кроком до майбутнього трибуналу над президентом РФ Володимиром Путіним та його оточенням за скоєні акти агресії і воєнні злочини. Місцеві активісти разом із представниками правозахисних організацій збирають свідчення жертв, а також фіксують руйнування інфраструктури та цивільних
Маріупольські лікарі писали імена загиблих на пакетах для тіл. Російські військові пізніше вивезли тіла та лікарняні журнали. Тепер Україна та Європа намагаються зберегти вцілілі докази для майбутнього трибуналу.
Якщо запитати маріупольців, чи потрібно відновлювати драмтеатр, відповідь буде - ні. Про це в Європарламенті в Брюсселі 6 травня говорив мер Маріуполя у вигнанні Вадим Бойченко. Він взяв участь у засіданні круглого столу, присвяченому документуванню злочинів, скоєних Росією під час облогиМаріуполя. Під час цього заходу йшлося також про розвиток міжнародних механізмів притягнення до відповідальності причетних до цих злочинів та про компенсації жертвам.
Будівля маріупольського драмтеатру з написом "Діти" на площі перед нею стала одним із символіввоєнних злочинів Росії в Україні. А для багатьох жителів міста театр, де під час російського бомбардування в березні 2022 рокубули вбиті сотні людей, залишається місцем пам'яті. За словами Бойченка, саме громада Маріуполя у вигнанні, з якою мер підтримує зв'язок, висловилася проти відновлення драмтеатру як культурного об'єкта.
Але реальність виглядає інакше: під час засідання круглого столу вЄвропарламентіпоказали фрагмент російського пропагандистського відео про символ "нового" Маріуполя. Це вже не обгорілі руїни. Святково вдягнені інфлюенсери роблять селфі на тлі білосніжної колонади, одна із запрошених іноземних блогерок іспанською мовою захоплено порівнює будівлю з Ермітажем. Однак для представників Маріуполя така"реконструкція"означає одне: спробу стерти свідчення воєнних злочинів.
"Ми бачимо, як Росія сьогодні приховує ті злочини, які вони зробили в Маріуполі, відроджуючи це для нас особливе місце, - заявив Бойченко. - Росія сьогодні в такий спосіб ховає інформацію, яка має ознаки злочину". Учасники зустрічі в Європарламенті зійшлися на думці, що"реконструкція" драмтеатруфактично знищила можливість повноцінного розслідування того, що сталося всередині будівлі під час і після бомбардування.
Через чотири роки після килимових бомбардувань і окупації Росією Маріуполя розмова точиться про те, що залишиться після війни: які докази ще вдасться зберегти, хто визначатиме майбутнє міста і чи зможе міжнародна система правосуддя встигнути за подіями цієї війни.
На думку учасників дискусії, головна проблема сьогодні - поступове зникнення доказів воєнних злочинів в окупованому місті. Багато місць масової загибелі людей залишаються недоступними для незалежних розслідувань, а матеріальні свідчення стрімко знищуються окупаційною владою. У цих умовах особливого значення набувають розповіді тих, хто вижив, і будь-які збережені документи.
Головний лікар міської лікарні №4 Андрій Серветник розповів у Брюсселі, як під час облоги Маріуполя медики ретельно фіксували всі дані про поранених і загиблих. Їм навіть довелося займатися зберіганням тіл загиблих.
За словами Серветника, впродовж облоги жителі іноді самі привозили до лікарні тіла родичів і сусідів, убитих російськими авіаударами та артилерією. З часів пандемії коронавірусної хвороби в лікарні залишалися пакети для тіл. За словами лікаря, співробітники вкладали дані у файли та прикріплювали їх до пакетів водостійким скотчем. Якщо особу загиблого встановити не вдавалося, писали: "Невідомий".
Читайте також:Лікар з Маріуполя: Вода закінчилася. Пацієнтів поїли фізрозчином
Тіла складали біля приймального відділення, бо в березні 2022 року ще тримався мороз. Серветник згадує, що тіла займали приблизно 50 квадратних метрів - "як однокімнатна квартира в кілька шарів". Пізніше, стверджує лікар, після захоплення лікарні російські військові вивезли тіла та кинули до братської могили, а також вилучили журнали з даними про загиблих, поранених і проведені операції.
Вадим Бойченко запевнив, що українська сторона скрупульозно збирає свідчення жителів міста, супутникові знімки та дані про руйнування в межах ініціативи Mariupol Justice. Це не просто фіксація воєнних злочинів, а спроба зберегти докази до того, як вони остаточно зникнуть. Бойченко стверджує, що українській стороні вже вдалося зібрати десятки тисяч письмових свідчень і створити власну базу даних руйнувань і загиблих.
Згідно з цими даними, у місті були зруйновані понад 900 багатоквартирних будинків, а близько 40 відсотків будівель у Маріуполі знищено або серйозно пошкоджено. Окремо триває робота зі встановлення кількості загиблих мирних жителів: підтверджено дані приблизно про 12,5 тисячі загиблих, хоча загальна оцінка кількості жертв значно вища.
Кожна задокументована справа стає кроком домайбутньої відповідальності Росії, наголошують у Брюсселі. Саме постраждалі сьогодні стають частиною процесу документування війни: збирають свідчення, фіксують руйнування та подають звернення до міжнародного Реєстру збитків.
Учасники дискусії від Євросоюзу та Ради Європи - євродепутати, чиновники, дипломати - багато говорили про міжнародні механізми розслідування та компенсацій. Окрім міжнародного Реєстру збитків, йшлося і про майбутню Компенсаційну комісію, яка має розглядати ці претензії.
Однак головне питання полягає в тому, чи вдасться "перетворити документацію на відповідальність", зазначила представниця Ради Європи Сандра Ліндорф.
Представник зовнішньополітичної служби ЄС Лотаріс Кронидіс заявив, що Євросоюз продовжує роботу над створеннямспеціального трибуналущодо злочину агресії проти України на базі Ради Європи. Наступний важливий етап очікується вже 15 травня в Кишиневі під час щорічної зустрічі міністрів закордонних справ країн Ради Європи. Вони обговорять подальшу роботу над механізмами відповідальності Росії за війну проти України, включно зі спеціальним трибуналом щодо злочину агресії, Міжнародною компенсаційною комісією таРеєстром збитків.
Водночас учасники зустрічі в Європарламенті визнали: між збором доказів і реальною відповідальністю Росії може минути ще багато часу. Один із депутатів Європарламенту зауважив, що завдання європейських політиків сьогодні - насамперед "слухати й вчитися" у тих, хто пережив облогу Маріуполя, і загалом в українців, готових ділитися досвідом війни.
На цьому тлі сам Маріуполь продовжує існувати в кількох реальностях одночасно. Місто залишається під російською окупацією, українська влада обговорює його майбутнє відновлення, а десятки тисяч жителів Маріуполя продовжують жити в інших містах України та Європи.
Бойченко говорив, що для майбутнього важливі не лише правосуддя та спеціальний трибунал, а й збереження самої маріупольської громади. "Найголовніші втрати - це люди", - сказав мер Маріуполя. За його словами, нині йдеться про те, щоб маріупольці гідно жили в Україні та змогли колись повернутися додому.