Москва оголосила про новий ультиматум Україні, що викликало значне занепокоєння серед міжнародної спільноти. Відповідна заява була зроблена представниками російського уряду, які підкреслили, що виконання умов ультиматуму є необхідним для досягнення стабільності в регіоні. Ультиматум включає вимоги щодо змін у політичному курсі України та її зовнішньої політики, зокрема відмови від інтеграційних процесів із західними країнами. Росія наголошує на важливості дотримання своїх інтересів
Москва знову публічно озвучила жорстку позицію щодо можливих мирних переговорів за участі України та Сполучених Штатів, фактично висунувши новий ультимативний формат умов для початку будь-якого діалогу про припинення війни. У Кремлі заявляють, що тристоронні переговори наразі є “недоцільними”, а головною передумовою для їх відновлення називають односторонні кроки з боку Києва.
Про це заявив помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи можливість ширших міжнародних консультацій щодо врегулювання війни. Його слова, оприлюднені російськими медіа, зокрема “Интерфакс”, фактично зводяться до вимоги, щоб Україна погодилася на виведення своїх військ із підконтрольної частини Донбасу. Саме це в Москві називають “серйозним кроком”, який нібито має відкрити шлях до припинення бойових дій і подальших переговорів про “довгострокове врегулювання”.
Ушаков наголосив, що, на думку російської сторони, саме Київ має зробити перший крок, після чого, як він стверджує, можуть бути створені умови для зупинки війни. При цьому він заявив, що зараз очікується реакція від українського керівництва, зокрема від президента України Володимира Зеленського, а будь-які інші варіанти переговорів назвав “марною тратою часу”. По суті, ці заяви повторюють раніше озвучувану позицію Кремля, яка передбачає фактичну відмову України від частини власної території як передумову для діалогу.
У Києві подібні вимоги традиційно відкидають. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, коментуючи заяву Ушакова, наголосив, що вона лише підтверджує відсутність у Росії реального наміру завершувати війну. На його думку, вимога виведення українських військ із територій, які Україна вважає своїми, свідчить про прагнення Москви не до миру, а до створення умов для подальшої ескалації та військового тиску.
Коваленко підкреслив, що Україна послідовно заявляє про неможливість будь-яких територіальних поступок. Він також зазначив, що подібні ультиматуми фактично демонструють прагнення Росії закріпити результати агресії, а не шукати компромісне рішення. У його оцінці, така риторика свідчить про те, що Кремль продовжує розглядати війну як ключовий інструмент своєї політики.
Питання переговорного процесу між Україною та Росією, за участі Сполучених Штатів, залишається одним із центральних у міжнародній дипломатії навколо війни. У 2026 році вже відбулися кілька раундів консультацій у різних форматах, однак вони не призвели до досягнення домовленостей про припинення вогню. Ключовою перепоною залишається різке розходження позицій сторін щодо статусу тимчасово окупованих територій Донбасу та умов можливого завершення бойових дій.
Українська сторона неодноразово наголошувала, що припинення війни можливе лише за умови повного виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності держави. У свою чергу, Росія продовжує наполягати на визнанні контролю над окупованими територіями, що фактично блокує досягнення будь-якого компромісу.
Раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявляв, що Україна працює над власними сценаріями врегулювання ситуації на Донбасі, які дозволять захистити національні інтереси та не допустити втрати територій. Він підкреслював, що ці регіони не можуть бути предметом політичного чи дипломатичного торгу, а будь-які рішення мають відповідати інтересам українського суспільства.
Окремо міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначав, що президент Володимир Зеленський готовий до особистої зустрічі з Володимиром Путіним за умови, що у переговорному процесі братимуть участь також Сполучені Штати та Туреччина. Такий формат розглядається як потенційна платформа для ширшого міжнародного залучення до врегулювання конфлікту.
Водночас Туреччина вже висловлювала готовність виступити майданчиком для нових переговорів між Україною, Росією та США. Президент Реджеп Таїп Ердоган раніше заявляв, що Анкара й надалі готова відігравати роль посередника, наголошуючи на важливості дипломатичного шляху навіть у найбільш складних міжнародних конфліктах.
Попри всі ці дипломатичні ініціативи, позиції сторін залишаються принципово несумісними. Москва продовжує наполягати на територіальних поступках як умові переговорів, тоді як Київ відкидає будь-які сценарії, що передбачають зміну міжнародно визнаних кордонів України. У результаті переговорний процес фактично перебуває у глухому куті, а заяви з обох сторін лише підкреслюють глибину розбіжностей і відсутність реального прогресу у напрямку припинення війни.