Компанія "Нова пошта" повідомила про те, що стала жертвою DDoS-атаки, яка призвела до перебоїв у роботі деяких її сервісів. За словами представників компанії, атакуючі намагалися перевантажити системи підприємства запитами, внаслідок чого частина функцій перестала працювати належним чином. Відзначається, що фахівці "Нової пошти" оперативно відреагували на ситуацію та перейшли до резервних систем для забезпечення безперервності обслуговування клієнтів. Компанія активно працює
"Нова пошта" повідомила про DDoS-атаку на свої цифрові системи. У компанії запевняють, що ситуацію контролюють, а сервіси працюють через резервні схеми.
Нова поштаповідомила про DDoS-атаку на власні системи. У компанії попередили про можливі тимчасові труднощі в роботі сервісів, але запевнили, що ситуацію вже контролюють. Про це вони написали на своєму офіційномуTelegram-каналі.
Дивіться також15 мільярдів за квартал: як виторг "Нової пошти" у 2026 році зріс майже на третину
У своєму офіційному Telegram-каналіНова поштаповідомила про DDoS-атаку на внутрішні системи компанії. Через це користувачі можуть зіткнутися з незначними тимчасовими перебоями в роботі окремих сервісів. У компанії наголосили, що ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи для підтримки стабільності сервісів і протидії атаці.
Також у повідомленніпідкреслили, що ситуація "повністю під контролем". Наразі Нова пошта не уточнила, коли саме почалася атака, які саме сервіси могли постраждати найбільше та чи вплинула ситуація на роботу відділень, мобільного застосунку або доставок. Водночас компанія закликала користувачів із розумінням поставитися до можливих затримок чи нестабільної роботи онлайн-сервісів.
DDoS-атаки– це тип кібератак, під час яких зловмисники перевантажують сервери великою кількістю запитів, через що онлайн-платформи можуть працювати повільніше або тимчасово ставати недоступними для користувачів.
DDoS-атаки насамперед б'ють по доступності сервісів. Для звичайних користувачів це може означати неможливість зайти в мобільний застосунок, оплатити посилку, відстежити доставку чи скористатися онлайн-послугами. У випадку великих логістичних компаній перебої також здатні впливати на швидкість обробки замовлень і роботу клієнтської підтримки.
Для бізнесу наслідки часто значно серйозніші. Через перевантаження серверів компанії можуть втрачати прибуток, клієнтів і репутацію. За данимиCloudflare, навіть короткочасне відключення онлайн-сервісів здатне спричинити перебої в базових бізнес-процесах і негативно позначитися на довірі користувачів.
Окремою проблемою є те, що атаки можуть зачіпати не лише конкретний сайт чи застосунок, а й інфраструктурних провайдерів. Наприклад, великізбої в роботі Cloudflare у 2025 роцітимчасово вплинули на доступність популярних сервісів і платформ у різних країнах світу.
Після початку повномасштабної війни український бізнес суттєво посилив кіберзахист. Компанії дедалі частіше переходять на резервні дата-центри, дублюють критичні системи, використовують хмарну інфраструктуру та створюють сценарії аварійного відновлення роботи.
АналітикиAtlantic Councilзазначають, що війна змусила Україну швидко адаптуватися до постійного кібертиску, а співпраця між державою, приватним сектором та ІТ-спільнотою стала одним із ключових факторів кіберстійкості країни.
Водночас українські компанії активно залучають міжнародну підтримку. За данимиCDAC, значну роль у зміцненні кіберзахисту України відіграють приватні кібербезпекові компанії, іноземні уряди та міжнародні організації.
Офіційно компанія не повідомляла, хто стоїть за DDoS-атакою. Водночас експерти з кібербезпеки зазначають, що мішенями таких атак часто стають великі логістичні, фінансові та інфраструктурні компанії через їхню важливість для економіки та повсякденного життя.
Метою подібних атак може бути не лише технічне порушення роботи сервісів, а й спроба створити паніку, підірвати довіру користувачів або дестабілізувати роботу критично важливих систем. У наукових і аналітичних роботах про кібервійну проти України зазначається, що атаки нерідко мають психологічний та репутаційний ефект.
Логістичні компанії вже неодноразово ставали цілями хакерів у різних країнах світу. У 2024 році кібератаки фіксувалися і проти українських транспортних та поштових сервісів, як повідомляєDarkReading.
Крім політично мотивованих атак, існують і фінансові причини. Частина DDoS-кампаній використовується для шантажу компаній або як елемент конкурентного чи кримінального тиску. У сфері кібербезпеки також звертають увагу на поширення так званих "DDoS-as-a-Service" платформ, які дозволяють організовувати атаки навіть людям без глибоких технічних знань.