У Чернігові відбулася презентація архівних досліджень, присвячених темі колабораціонізму під час Другої світової війни. Ця подія зібрала науковців, істориків та зацікавлених громадян, які прагнуть глибше зрозуміти складні аспекти української історії в контексті воєнного часу. Дослідження базуються на рідкісних архівних матеріалах, що дозволяють пролити світло на діяльність осіб і груп, які співпрацювали з окупаційними режимами. Виступаючі зазначили
У Чернігівському обласному історичному музеї імені Василя Тарновського відбулася лекція, присвячена колабораціонізму на Чернігівщині під час Другої світової війни. Її основою стали архівно-кримінальні справи, що впродовж десятиліть були закритими для суспільства, а сьогодні допомагають дослідникам відкривати маловідомі сторінки історії регіону.
«Наша зустріч присвячена дуже такій важливій і неоднозначній темі, особливо у світлі нинішньої російсько-української війни, як тема колабораціонізму.
Основою цього дослідження є матеріали архівно-кримінальних справ, які зберігалися в секторі архівного забезпечення в Службі безпеки України в місті Чернігів. Фізично зараз більше цих справ не існує, але вони збереглися в мене в електронному вигляді»,-Олена Лисенко – завідувачка філії музейно-меморіального комплексу «Лісоград».
Під час лекції дослідниця розповіла про три кримінальні справи.
«Усі ці справи пов’язані між собою одним розслідуванням. Перша справа почалася ще в 1943 році, її фігурантами були військовослужбовці Чернігівського добровольчого батальйону СД, який набирався з уродженців Чернігівської області та діяв саме на її території до 1943 року.
Перша з них – це так звана справа 13. Вона почалася в 1943 році, але її, так би мовити, фіналізували тільки в 1986-му. І ще дві справи. Це справа на Григорія Шуруба, провадження по ній було в 1986 році. І справа на Миколу Дрозда. Це справа 1987 року.
Саме завдяки цим справам ми можемо це реконструювати. Тому що більшість трагедій пов’язані – це і розстріли ув’язнених у Чернігівській в’язниці, це і придушення повстання в Яцівському трудовому таборі, це і спалення населених пунктів. Це все під час радянського періоду було витіснено за межі історичного дискурсу»,-Олена Лисенко – завідувачка філії музейно-меморіального комплексу «Лісоград».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:«Застосунок»: письменниця з Чернігівщини написала книжку про дітей, які потрапляють у минуле
Окрему увагу під час лекції приділили тому, як змінювалася сама система розслідувань у Радянському Союзі. Якщо у 1940-х роках слідство було швидким і поверхневим, то у 1980-х справи почали переглядати значно детальніше.
«Ми можемо чітко вже простежити хронологію дій. Коли слідчі в 1984-87 роках повністю реконструювали, як саме виїжджав цей батальйон, як вони оточували населений пункт, як конкретно відбувався механізм знищення і спалення людей»,-Олена Лисенко – завідувачка філії музейно-меморіального комплексу «Лісоград».
Історикиня переконана: сьогодні такі дослідження важливі не лише для вивчення минулого. Вони можуть допомогти й сучасним розслідуванням воєнних злочинів, адже дають розуміння того, як працювати зі свідченнями та документуванням подій.
«В наш час, особливо зараз, саме злочини колаборантів дуже важливі для майбутніх розслідувань, тому що ми можемо чітко простежити вже напрацьовані алгоритми»,-Олена Лисенко – завідувачка філії музейно-меморіального комплексу «Лісоград».
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал –https://t.me/CheLineTv