З 1 січня 2024 року в Україні запроваджується військовий збір у розмірі 5% на доходи фізичних осіб, що викликано необхідністю виконання вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо фінансування державних витрат. Цей крок ставить перед українським суспільством і бізнесом низку важливих питань та ризиків. По-перше, новий податок може суттєво вплинути на рівень життя громадян, оскільки він зменшить чисті доходи працівників. Зважаючи на вже високий рівень
Український парламент, продовживши дію військового збору, зробив крок назустріч МВФ. Але крапку в історії з цим податком не варто ставити. Яких рішень та трансформацій ще варто очікувати – з’ясовував«Комерсант Український».
Український уряд, який провів через парламент рішення щодо військового збору, може бути задоволений. Хоча і не на всі 100 відсотків. І це не лише тому, що в уряді пропонували, а в МВФ наполягали на безстроковому продовженні. Депутати ж погодились лише на післявоєнний трирічний термін дії військового збору, який почне відраховуватись з моменту припинення або скасування воєнного стану на території України.
Урядовці також сподівались, що кошти, які щороку поповнюватимуть бюджет завдяки справлянню військового збору, не тільки дозволять підтримувати боєздатність Збройних Сил України після війни, але й допоможуть фінансувати відбудову та відновлення зруйнованої окупантами інфраструктури. Але депутати уточнили пріоритети і наполягли на фінансуванні виключно потреб війська.
Військовий збір, як передбачено відповідними змінами до Податкового кодексу, зараховуватиметься до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуватиметься на забезпечення потреб Збройних Сил України. Необхідність такого цільового спрямування і використання аргументувалась побоюваннями, що кошти можуть «розчинитись» в бюджеті і використані непрозоро та нераціонально. Але історія з цим податком ще матиме продовження.
У парламенті на розгляд очікують кілька законодавчих пропозицій, які стосуються розподілу військового збору та цільового використання коштів: скажімо, загалом на потреби на оборони, включно з модернізацією військової техніки, чи лише на виплату грошового забезпечення військовослужбовців. Також у законопроєктах деталізуються механізми та терміни впровадження ініціативи. Навіщо це потрібно зробити – пояснилаНіна Южаніна, представниця парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
«Для того, щоб норма про зарахування збору до спецфонду державного бюджету і спрямування на потреби ЗСУ не залишилася декларативною, а була працюючою, потрібні ці зміни, які я і зареєструвала. Одна з них стосується другого півріччя 2026 року, це зміни до державного бюджету. Вони конкретизують напрям використання коштів, бо вже дуже важко втрутитися в плани того ж Міністерства оборони. І там зазначається, що це на збільшення грошового забезпечення. А далі потрібні зміни вже до Бюджетного кодексу на наступний рік – це вилучення статті із загальних доходів державного бюджету, спрямування даного збору в спеціальний фонд і ще закріплення, за якою програмою, за якими видатками має використовуватися вже в 2027 році даний збір. Це щомісячна індексація грошового забезпечення військовослужбовців», – зазначає фахівчиня.
Один із законопроєктів «Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спеціального фонду державного бюджету» (реєстр. №15167) вже отримав 6 квітня підтримку бюджетного комітету. Його рекомендовано прийняти за основу та в цілому.
Спрямування коштів, отриманих завдяки сплаті військового збору, до спецфонду бюджету, звичайно ж, додає впевненості, що кошти використовуватимуться за чітко визначеним цільовим призначенням. Але при цьому варто пам’ятати, що практично всі кошти українського бюджету нині спрямовуються на військові потреби. На цьому наголошуєОлег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи.
«Зараз і так абсолютно всі податки – ПДВ, військовий збір, ПДФО – все йде на фінансування армії. 95% всіх видатків абсолютно йдуть виключно на оборону. Все інше ми фінансуємо за рахунок коштів міжнародників. І освіту, і медицину, і навіть пенсії частково. І майже всі інші видатки – соціальні, ВПО – ми фінансуємо за рахунок міжнародної допомоги. Тож це рішення, що кошти спрямовуватимуть лише на потреби війська, воно і так виконувалося навіть без цієї додаткової норми», – пояснює фахівець.
Ті понад 140 млрд гривень від військового збору, які щороку поповнюватимуть український бюджет, є стабільним, зрозумілим, і легко прораховуваним джерелом надходжень. Тому кредитори з МВФ, які постійно наполягають, аби в Україні знаходили власні джерела фінансування, і пропонували встановити цей збір назавжди. В парламенті не погодились на безстроковий варіант. І у цієї незгоди є не лише символічне, але й практичне пояснення. Продовжує народна депутатка Ніна Южаніна.
«Це дало б неправильний сигнал білому бізнесу. Важливо розуміти, що військовий збір це квазі-податок на доходи фізичних осіб. І коли бізнесу говорять, що в тебе стабільно підвищуються видатки на фонд оплати праці, тут відразу починаються рухи і хтось йде в тінь, хтось переходить на інші системи роботи. Тому дуже важливо було показати саме білому бізнесу, що цей податок, квазі-податок, не буде назавжди», – констатує фахівчиня.
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман взагалі вважає, що крапку в існуванні військового збору не поставлено. На його думку, тільки-но закінчиться воєнний стан і країна не буде настільки залежною від міжнародних кредиторів, можна буде ухвалювати більш оптимальні рішення.
«Ми як економісти свого часу пропонували підняття ПДВ, що було б рівномірним навантаженням на всіх, а не лише на працівників, на тих, хто зі своєї зарплати тепер сплачує ці 5%. Але, на жаль, таке рішення було прийнято за наполяганням Офісу Президента, за наполяганням МВФ. При цьому, є дослідження поважних вчених про те, що непрямі податки значно менш шкідливі для економіки, ніж прямі податки. А ПДВ якраз є непрямим податком. ПДВ поширюється на всі категорії населення. Більше того, його сплачують навіть ті, хто користується тіньовими схемами. Бо вони йдуть в супермаркет або на заправку і все одно платять ПДВ. До того ж, цей непрямий податок краще адмініструється. В той же час податки на зарплату в нас і так були дуже високі. А рівень тіньової зайнятості складає близько 30%. І військовий збір ще збільшує тіньову зайнятість», – констатує фахівець.
Нагадаємо, нині навантаження на фонд оплати праці українських найманих працівників становить 45 відсотків: 22% ЄСВ плюс 18% ПДФО плюс 5% військовий збір. І наявність такого навантаження призводить до збільшення зарплатних виплат «у конвертах».