У лиманах Миколаївщини триває тривожна тенденція — масова загибель рідкісних осетрових, які занесені до Червоної книги України. За інформацією екологів, у водоймах були виявлені численні випадки смерті цих водних мешканців через погіршення якості води та забруднення середовища. Спеціалісти зазначають, що основними чинниками, які впливають на стан популяції осетрових, є антропогенний тиск і зміни клімату. Викиди промислових відходів і сільськогосподар
Осетер шип (Acipenser nudiventris) належить до найрідкісніших осетрових в Україні.
У Червоній книзі України він має статус «зниклий» у межах Березанського лиману та прилеглих акваторій. Колись цей вид траплявся у басейнах Чорного та Азовського морів, заходив у гирла великих річок і лимани, однак сьогодні його присутність у водах Миколаївщини не підтверджується вже десятиліттями.
Останні поодинокі згадки про осетра шипа в Чорному морі датуються 1990-ми роками, коли окремі особини спостерігали поблизу Криму. В уловах Березанського лиману та інших водойм регіону цей вид не фіксується. Водночас поодинокі випадки в інших країнах залишають мінімальну надію на збереження виду у дикій природі: у жовтні 2025 року в притоці Дунаю на території Хорватії рибалка впіймав дорослу особину довжиною майже 1,8 метра.
Фахівці звертають увагу, що навіть поява інших осетрових у регіоні відбувається вкрай рідко і часто пов’язана з негативними факторами. У 2025–2026 роках у Бузькому та Березанському лиманах фіксувалися випадки потрапляння осетрових у браконьєрські сітки. Це підтверджує, що акваторії півдня України залишаються частиною міграційних шляхів для цих риб, однак незаконний вилов суттєво знижує шанси на відновлення популяцій.
Зникнення осетра шипа має комплексні причини. Будівництво гідротехнічних споруд змінило природний режим річок і перекрило доступ до нерестовищ.
Забруднення води в лиманах і прибережних зонах погіршило умови існування.
Додатковий тиск створив інтенсивний вилов, адже осетрові традиційно мають високу промислову цінність.