Права угорців Закарпаття: що вже зробила Україна і чого чекає від Угорщини

Перемогу Петера Мадяра та партії "Тиса" на парламентських виборах в Угорщині слід сприймати з обережним оптимізмом.Я уважно відстежувала та аналізувала перші заяви переможця виборів, в яких він каже про прагнення до союзницьких відносин із сусідніми країнами. Але водночас прямо говорить і про інше: у відносинах з Україною ключовою умовою є врегулювання питання прав угорської меншини.Ми чуємо ці сигнали. Це чесна позиція. І відповідь на неї має бути такою ж прямою.Вона дуже проста: Україна за останні роки зробила для цього більше, ніж будь-коли раніше.Я говорю це не як сторонній спостерігач, а як співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною, яка безпосередньо працювала над цими питаннями – і на рівні законодавства, і в межах переговорного процесу.Суперечності, які важливо розумітиЩоб рухатися далі, потрібно проаналізувати, з чого все почалося.У 2017 році зміни до Закону "Про освіту" суттєво змінили підхід до мов навчання в Україні. У 2020 році Законом "Про повну загальну середню освіту" цю модель було деталізовано – зі збільшенням частки навчання українською мовою.Для угорської громади Закарпаття це стало справді болючим питанням, яке значно погіршило відносини між нашими державами. Саме відтоді міжпарламентський діалог фактично зупинився, а українсько-угорські відносини увійшли в період затяжної кризи.І це факт. Але ключове – ми не облишили це питання, а почали його вирішувати.Вже у 2022 році ситуація змінилася принципово.Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Я уважно відстежувала та аналізувала перші заяви переможця виборів, в яких він каже про прагнення до союзницьких відносин із сусідніми країнами. Але водночас прямо говорить і про інше: у відносинах з Україною ключовою умовою є врегулювання питання прав угорської меншини.Ми чуємо ці сигнали. Це чесна позиція. І відповідь на неї має бути такою ж прямою.Вона дуже проста: Україна за останні роки зробила для цього більше, ніж будь-коли раніше.Я говорю це не як сторонній спостерігач, а як співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною, яка безпосередньо працювала над цими питаннями – і на рівні законодавства, і в межах переговорного процесу.Суперечності, які важливо розумітиЩоб рухатися далі, потрібно проаналізувати, з чого все почалося.У 2017 році зміни до Закону "Про освіту" суттєво змінили підхід до мов навчання в Україні. У 2020 році Законом "Про повну загальну середню освіту" цю модель було деталізовано – зі збільшенням частки навчання українською мовою.Для угорської громади Закарпаття це стало справді болючим питанням, яке значно погіршило відносини між нашими державами. Саме відтоді міжпарламентський діалог фактично зупинився, а українсько-угорські відносини увійшли в період затяжної кризи.І це факт. Але ключове – ми не облишили це питання, а почали його вирішувати.Вже у 2022 році ситуація змінилася принципово.Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Ми чуємо ці сигнали. Це чесна позиція. І відповідь на неї має бути такою ж прямою.Вона дуже проста: Україна за останні роки зробила для цього більше, ніж будь-коли раніше.Я говорю це не як сторонній спостерігач, а як співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною, яка безпосередньо працювала над цими питаннями – і на рівні законодавства, і в межах переговорного процесу.Суперечності, які важливо розумітиЩоб рухатися далі, потрібно проаналізувати, з чого все почалося.У 2017 році зміни до Закону "Про освіту" суттєво змінили підхід до мов навчання в Україні. У 2020 році Законом "Про повну загальну середню освіту" цю модель було деталізовано – зі збільшенням частки навчання українською мовою.Для угорської громади Закарпаття це стало справді болючим питанням, яке значно погіршило відносини між нашими державами. Саме відтоді міжпарламентський діалог фактично зупинився, а українсько-угорські відносини увійшли в період затяжної кризи.І це факт. Але ключове – ми не облишили це питання, а почали його вирішувати.Вже у 2022 році ситуація змінилася принципово.Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Вона дуже проста: Україна за останні роки зробила для цього більше, ніж будь-коли раніше.

Я говорю це не як сторонній спостерігач, а як співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною, яка безпосередньо працювала над цими питаннями – і на рівні законодавства, і в межах переговорного процесу.Суперечності, які важливо розумітиЩоб рухатися далі, потрібно проаналізувати, з чого все почалося.У 2017 році зміни до Закону "Про освіту" суттєво змінили підхід до мов навчання в Україні. У 2020 році Законом "Про повну загальну середню освіту" цю модель було деталізовано – зі збільшенням частки навчання українською мовою.Для угорської громади Закарпаття це стало справді болючим питанням, яке значно погіршило відносини між нашими державами. Саме відтоді міжпарламентський діалог фактично зупинився, а українсько-угорські відносини увійшли в період затяжної кризи.І це факт. Але ключове – ми не облишили це питання, а почали його вирішувати.Вже у 2022 році ситуація змінилася принципово.Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Суперечності, які важливо розумітиЩоб рухатися далі, потрібно проаналізувати, з чого все почалося.У 2017 році зміни до Закону "Про освіту" суттєво змінили підхід до мов навчання в Україні. У 2020 році Законом "Про повну загальну середню освіту" цю модель було деталізовано – зі збільшенням частки навчання українською мовою.Для угорської громади Закарпаття це стало справді болючим питанням, яке значно погіршило відносини між нашими державами. Саме відтоді міжпарламентський діалог фактично зупинився, а українсько-угорські відносини увійшли в період затяжної кризи.І це факт. Але ключове – ми не облишили це питання, а почали його вирішувати.Вже у 2022 році ситуація змінилася принципово.Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Щоб рухатися далі, потрібно проаналізувати, з чого все почалося.У 2017 році зміни до Закону "Про освіту" суттєво змінили підхід до мов навчання в Україні. У 2020 році Законом "Про повну загальну середню освіту" цю модель було деталізовано – зі збільшенням частки навчання українською мовою.Для угорської громади Закарпаття це стало справді болючим питанням, яке значно погіршило відносини між нашими державами. Саме відтоді міжпарламентський діалог фактично зупинився, а українсько-угорські відносини увійшли в період затяжної кризи.І це факт. Але ключове – ми не облишили це питання, а почали його вирішувати.Вже у 2022 році ситуація змінилася принципово.Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

У 2017 році зміни до Закону "Про освіту" суттєво змінили підхід до мов навчання в Україні. У 2020 році Законом "Про повну загальну середню освіту" цю модель було деталізовано – зі збільшенням частки навчання українською мовою.Для угорської громади Закарпаття це стало справді болючим питанням, яке значно погіршило відносини між нашими державами. Саме відтоді міжпарламентський діалог фактично зупинився, а українсько-угорські відносини увійшли в період затяжної кризи.І це факт. Але ключове – ми не облишили це питання, а почали його вирішувати.Вже у 2022 році ситуація змінилася принципово.Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Для угорської громади Закарпаття це стало справді болючим питанням, яке значно погіршило відносини між нашими державами. Саме відтоді міжпарламентський діалог фактично зупинився, а українсько-угорські відносини увійшли в період затяжної кризи.І це факт. Але ключове – ми не облишили це питання, а почали його вирішувати.Вже у 2022 році ситуація змінилася принципово.Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

І це факт. Але ключове – ми не облишили це питання, а почали його вирішувати.Вже у 2022 році ситуація змінилася принципово.Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Вже у 2022 році ситуація змінилася принципово.Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Європейська комісія тоді прямо визначила: питання прав національних меншин є одним із критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Україна не сперечалася, а почала діяти. 13 грудня 2022 року було ухвалено Закон "Про національні меншини (спільноти) України" – перший системний закон у цій сфері за роки незалежності.А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

А у грудні 2023 року – законопроєкт №3504-IX. І саме він став переломним.Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Самецей законповернув право європейських нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив використання мови національної меншини в освітньому процесі поряд із державною, розширив права у медіа, рекламі, публічному житті та місцевому самоврядуванні.Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Фактично було відновлено модель, яка існувала до 2017 року. Саме ту, на якій наполягала угорська сторона і яка відповідала рекомендації Венеційської комісії Ради Європи – водночас євроінтеграційним вимогам Європейської комісії.За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

За цей закон проголосували 317 народних депутатів, що свідчить не про ситуативність рішення, а про прагматичну та консолідовану позицію парламенту.Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Освіта – точка найбільшої напругиОсвіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Освіта завжди була найскладнішим питанням щодо забезпечення прав нацменшин. І саме тут було найбільше маніпуляцій.Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Сьогодні закон "Про освіту" прямо фіксує: у класах, де навчання ведеться мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Угорська мова – офіційна мова ЄС. А це означає, що зазначені вище гарантії напряму стосуються угорської громади Закарпаття.Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Без "але" і подвійних трактувань.Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Щоб не залишалося ілюзій щодо того, як це працює на практиці, наведу конкретний приклад.На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

На початку повномасштабної війни Національний мультипредметний тест (НМТ) угорською мовою не проводили. І це подавалося як обмеження прав національної меншини.Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Але причина була інша – і дуже проста.На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

На той момент не існувало можливості навчатися угорською мовою у системі вищої освіти в Україні.Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Відповідно, складання тесту угорською просто не мало сенсу.Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Після змін 2023 року така можливість з’явилася – зокрема, у приватних закладах вищої освіти. І одразу після цього було додано НМТ угорською мовою.Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Це показує, що Україна не просто декларує забезпечення прав – вона приводить у відповідність до цієї логіки всю систему.11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

11 пунктів УгорщиниНаприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Наприкінці січня 2024 року в Ужгороді відбулася зустріч тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з тодішнім міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Після неї було розпочато роботу над 11 пунктами, які сформулювала угорська сторона.Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Йдеться про комплекс питань – передусім у сфері освіти та мовної політики: від мови навчання у школах і можливості використання угорської мови в освітньому процесі до питань застосування мови у публічному житті, діяльності органів влади та окремих аспектах політичного представництва.Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Я входила до складу цієї робочої групи і скажу відверто – це була складна і довга робота.Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Безліч засідань, багато дискусій та дуже детальний аналіз законодавства.Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Станом на сьогодні частина питань уже вирішена або щодо них знайдені реальні компромісні рішення. Зокрема, з питань НМТ, використання угорської мови в освітньому процесі, дотримання гуманітарних і культурних прав та окремих аспектів публічного життя. І Україна готова й далі продовжувати діалог заради відновлення конструктивних партнерських взаємин між нашими країнами.Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Захист прав національних меншин – це базовий європейський принцип. Але так само принципом є існування та захист нашої державної мови.Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Це не конфлікт. Йдеться не про вибір між українською і угорською, а про забезпечення нормальної та традиційної для більшості європейських країн моделі: рідна мова – як право, державна мова – як можливість.Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Можливість отримати освіту, працювати та бути частиною держави.Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Це стандартна європейська практика.У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

У більшості країн ЄС діє саме така модель: держава гарантує право на навчання рідною мовою, але водночас забезпечує достатній рівень володіння державною мовою як інструмент повноцінної участі у суспільному житті.Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Саме так побудовані освітні системи, зокрема, у країнах Центральної Європи – таких як Румунія, Словаччина чи Польща, де поєднуються навчання мовою меншини та обов’язкове опанування державної мови.Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Угорська громада Закарпаття є частиною українського суспільства. Саме тому це питання для нас є не політичним компромісом, а елементом державної політики.Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Чому саме зараз – вирішальний моментСьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Сьогодні ми маємо дуже рідкісне поєднання факторів – нова політична реальність в Угорщині, вже виконані Україною зобов’язання, наявний переговорний процес та можливість перезавантаження відносин між нашими країнами.Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Саме тому я публічно, разом з колегами, з трибунизапросила делегацію новообраного парламенту Угорщинидо Верховної Ради. Це єдина країна Європейського Союзу, парламентську делегацію якої ми не приймали в стінах ВР з початку повномасштабного вторгнення.І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

І це ненормально, що за всі ці роки ми не мали повноцінного міжпарламентського діалогу з одним з наших найближчих сусідів, хоча Україна робила кроки для цього. Переконана, що його потрібно відновлювати, особливо зараз, коли для цього є всі можливості.Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Сам Петер Мадяр говорить про прагматичні відносини із сусідами. А прагматизм починається з визнання фактів.Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Україна більшу частину своєї роботи вже виконала.І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

І це також факт.Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Ми змінили законодавство. Відновили мовні права. Провели переговори та відкрили діалог. І зробили це не формально, а конкретно та ефективно.І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

І тепер питання дуже просте: чи готова Угорщина рухатися далі?Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Тримати баланс між своїми вимогами та повагою до інтересів України? Чи готова зайняти конструктивну позицію з усіх зазначених нею ж питань та компромісів, щоб цей процес виглядав двостороннім – а не одностороннім рухом України назустріч без відповіді на шляху відновлення добросусідських взаємин та європейського поступу України?Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Україна – готова. Про це свідчить, зокрема, те, що проблема, яка роками блокувала наші відносини, сьогодні вже не виглядає нерозв’язною.Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Рішення є – воно вже закладене в законах і реалізується на практиці.Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Питання вже не в Україні. Питання – у спільній готовності зробити наступний крок. І саме зараз – той момент, коли його потрібно робити.Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів