Виноградівка, невеличке село в Бессарабії, відзначила своє 215-річчя з особливим розмахом, організувавши традиційне свято «Хедерлез». Це культурно-етнографічне дійство стало не лише привідом для святкування, а й можливістю підкреслити унікальність місцевих звичаїв та традицій. У рамках святкових заходів жителі Виноградівки змогли ознайомитися із різноманітними народними обрядами і ритуалами, що передаються з покоління в покоління
Учора, 6 травня, гагаузьке село Виноградівка Болградської громади перетворилося на справжній осередок культури, пам’яті та єдності. Тут відбувся масштабний фестиваль «Хедерлез», присвячений 215-й річниці заснування села, храмовому святу та одному з найголовніших національних свят гагаузького народу — Хедерлезу, який цього дня відзначають гагаузи по всьому світу. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM».Для Бессарабії Хедерлез — не просто народне свято. Це символ початку нового господарського року, весни, родючості та єднання поколінь. У православній традиції гагаузів воно збігається з Днем святого Георгія Переможця — небесного покровителя села Виноградівка.Отже й святковий день у Курчу — саме так історично називають Виноградівку — розпочався о 8 ранку Божественною літургією у храмі святого Георгія Переможця. Тим часом у Виноградівському ліцеї ім. Олександра Банєва перші уроки у всіх класах присвятили історії рідного села.Далі святкування охопило майже всю Виноградівку. Протягом дня тут проходили турніри з футболу, шахів та шашок пам’яті педагога Володимира Чебанова, працювали виставки, тематичні локації та благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ. Гості також мали можливість побувати в етнографічній залі «Курчу», де зберігаються унікальні елементи гагаузького побуту та культури, стати учасником тематичного заходу, що проходив в бібліотеці, та завітати до обласного центру гагаузької культури.Кульмінацією святкового дня став великий урочистий концерт «Наш дім — наше коріння» у Будинку культури, який зібрав повну 420-місну залу. Впродовж трьох годин зі сцени лунали українська та гагаузька мови, народні пісні, гуморески, патріотичні композиції та сучасні постановки.Особливо зворушливим моментом став епізод після одного з концертних номерів, у якому брала участь донька загиблого захисника України, уродженця Виноградівки Романа Дімова з позивним «Танцор». Після виступу до дівчинки підійшли військові побратими її батька, щоб вручити квіти. У цей момент вся зала підвелася та вибухнула тривалими оплесками.Під час урочистостей мешканцям Виноградівки також вручили Почесні грамоти Болградської районної державної адміністрації, районної та міської рад за вагомий внесок у розвиток села та громади.«За понад два століття село пережило багато випробувань, але завжди залишалося згуртованим, мудрим і незламним. І сьогодні Виноградівка продовжує жити, працювати, допомагати та вірити в майбутнє України навіть у надзвичайно складний для країни час»,– наголосила у своїй вітальній промові секретарка Болградської міської ради Віра Ніколаєнко.Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Для Бессарабії Хедерлез — не просто народне свято. Це символ початку нового господарського року, весни, родючості та єднання поколінь. У православній традиції гагаузів воно збігається з Днем святого Георгія Переможця — небесного покровителя села Виноградівка.Отже й святковий день у Курчу — саме так історично називають Виноградівку — розпочався о 8 ранку Божественною літургією у храмі святого Георгія Переможця. Тим часом у Виноградівському ліцеї ім. Олександра Банєва перші уроки у всіх класах присвятили історії рідного села.Далі святкування охопило майже всю Виноградівку. Протягом дня тут проходили турніри з футболу, шахів та шашок пам’яті педагога Володимира Чебанова, працювали виставки, тематичні локації та благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ. Гості також мали можливість побувати в етнографічній залі «Курчу», де зберігаються унікальні елементи гагаузького побуту та культури, стати учасником тематичного заходу, що проходив в бібліотеці, та завітати до обласного центру гагаузької культури.Кульмінацією святкового дня став великий урочистий концерт «Наш дім — наше коріння» у Будинку культури, який зібрав повну 420-місну залу. Впродовж трьох годин зі сцени лунали українська та гагаузька мови, народні пісні, гуморески, патріотичні композиції та сучасні постановки.Особливо зворушливим моментом став епізод після одного з концертних номерів, у якому брала участь донька загиблого захисника України, уродженця Виноградівки Романа Дімова з позивним «Танцор». Після виступу до дівчинки підійшли військові побратими її батька, щоб вручити квіти. У цей момент вся зала підвелася та вибухнула тривалими оплесками.Під час урочистостей мешканцям Виноградівки також вручили Почесні грамоти Болградської районної державної адміністрації, районної та міської рад за вагомий внесок у розвиток села та громади.«За понад два століття село пережило багато випробувань, але завжди залишалося згуртованим, мудрим і незламним. І сьогодні Виноградівка продовжує жити, працювати, допомагати та вірити в майбутнє України навіть у надзвичайно складний для країни час»,– наголосила у своїй вітальній промові секретарка Болградської міської ради Віра Ніколаєнко.Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Отже й святковий день у Курчу — саме так історично називають Виноградівку — розпочався о 8 ранку Божественною літургією у храмі святого Георгія Переможця. Тим часом у Виноградівському ліцеї ім. Олександра Банєва перші уроки у всіх класах присвятили історії рідного села.Далі святкування охопило майже всю Виноградівку. Протягом дня тут проходили турніри з футболу, шахів та шашок пам’яті педагога Володимира Чебанова, працювали виставки, тематичні локації та благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ. Гості також мали можливість побувати в етнографічній залі «Курчу», де зберігаються унікальні елементи гагаузького побуту та культури, стати учасником тематичного заходу, що проходив в бібліотеці, та завітати до обласного центру гагаузької культури.Кульмінацією святкового дня став великий урочистий концерт «Наш дім — наше коріння» у Будинку культури, який зібрав повну 420-місну залу. Впродовж трьох годин зі сцени лунали українська та гагаузька мови, народні пісні, гуморески, патріотичні композиції та сучасні постановки.Особливо зворушливим моментом став епізод після одного з концертних номерів, у якому брала участь донька загиблого захисника України, уродженця Виноградівки Романа Дімова з позивним «Танцор». Після виступу до дівчинки підійшли військові побратими її батька, щоб вручити квіти. У цей момент вся зала підвелася та вибухнула тривалими оплесками.Під час урочистостей мешканцям Виноградівки також вручили Почесні грамоти Болградської районної державної адміністрації, районної та міської рад за вагомий внесок у розвиток села та громади.«За понад два століття село пережило багато випробувань, але завжди залишалося згуртованим, мудрим і незламним. І сьогодні Виноградівка продовжує жити, працювати, допомагати та вірити в майбутнє України навіть у надзвичайно складний для країни час»,– наголосила у своїй вітальній промові секретарка Болградської міської ради Віра Ніколаєнко.Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Далі святкування охопило майже всю Виноградівку. Протягом дня тут проходили турніри з футболу, шахів та шашок пам’яті педагога Володимира Чебанова, працювали виставки, тематичні локації та благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ. Гості також мали можливість побувати в етнографічній залі «Курчу», де зберігаються унікальні елементи гагаузького побуту та культури, стати учасником тематичного заходу, що проходив в бібліотеці, та завітати до обласного центру гагаузької культури.Кульмінацією святкового дня став великий урочистий концерт «Наш дім — наше коріння» у Будинку культури, який зібрав повну 420-місну залу. Впродовж трьох годин зі сцени лунали українська та гагаузька мови, народні пісні, гуморески, патріотичні композиції та сучасні постановки.Особливо зворушливим моментом став епізод після одного з концертних номерів, у якому брала участь донька загиблого захисника України, уродженця Виноградівки Романа Дімова з позивним «Танцор». Після виступу до дівчинки підійшли військові побратими її батька, щоб вручити квіти. У цей момент вся зала підвелася та вибухнула тривалими оплесками.Під час урочистостей мешканцям Виноградівки також вручили Почесні грамоти Болградської районної державної адміністрації, районної та міської рад за вагомий внесок у розвиток села та громади.«За понад два століття село пережило багато випробувань, але завжди залишалося згуртованим, мудрим і незламним. І сьогодні Виноградівка продовжує жити, працювати, допомагати та вірити в майбутнє України навіть у надзвичайно складний для країни час»,– наголосила у своїй вітальній промові секретарка Болградської міської ради Віра Ніколаєнко.Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Кульмінацією святкового дня став великий урочистий концерт «Наш дім — наше коріння» у Будинку культури, який зібрав повну 420-місну залу. Впродовж трьох годин зі сцени лунали українська та гагаузька мови, народні пісні, гуморески, патріотичні композиції та сучасні постановки.Особливо зворушливим моментом став епізод після одного з концертних номерів, у якому брала участь донька загиблого захисника України, уродженця Виноградівки Романа Дімова з позивним «Танцор». Після виступу до дівчинки підійшли військові побратими її батька, щоб вручити квіти. У цей момент вся зала підвелася та вибухнула тривалими оплесками.Під час урочистостей мешканцям Виноградівки також вручили Почесні грамоти Болградської районної державної адміністрації, районної та міської рад за вагомий внесок у розвиток села та громади.«За понад два століття село пережило багато випробувань, але завжди залишалося згуртованим, мудрим і незламним. І сьогодні Виноградівка продовжує жити, працювати, допомагати та вірити в майбутнє України навіть у надзвичайно складний для країни час»,– наголосила у своїй вітальній промові секретарка Болградської міської ради Віра Ніколаєнко.Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Особливо зворушливим моментом став епізод після одного з концертних номерів, у якому брала участь донька загиблого захисника України, уродженця Виноградівки Романа Дімова з позивним «Танцор». Після виступу до дівчинки підійшли військові побратими її батька, щоб вручити квіти. У цей момент вся зала підвелася та вибухнула тривалими оплесками.Під час урочистостей мешканцям Виноградівки також вручили Почесні грамоти Болградської районної державної адміністрації, районної та міської рад за вагомий внесок у розвиток села та громади.«За понад два століття село пережило багато випробувань, але завжди залишалося згуртованим, мудрим і незламним. І сьогодні Виноградівка продовжує жити, працювати, допомагати та вірити в майбутнє України навіть у надзвичайно складний для країни час»,– наголосила у своїй вітальній промові секретарка Болградської міської ради Віра Ніколаєнко.Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Особливо зворушливим моментом став епізод після одного з концертних номерів, у якому брала участь донька загиблого захисника України, уродженця Виноградівки Романа Дімова з позивним «Танцор». Після виступу до дівчинки підійшли військові побратими її батька, щоб вручити квіти. У цей момент вся зала підвелася та вибухнула тривалими оплесками.Під час урочистостей мешканцям Виноградівки також вручили Почесні грамоти Болградської районної державної адміністрації, районної та міської рад за вагомий внесок у розвиток села та громади.«За понад два століття село пережило багато випробувань, але завжди залишалося згуртованим, мудрим і незламним. І сьогодні Виноградівка продовжує жити, працювати, допомагати та вірити в майбутнє України навіть у надзвичайно складний для країни час»,– наголосила у своїй вітальній промові секретарка Болградської міської ради Віра Ніколаєнко.Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Під час урочистостей мешканцям Виноградівки також вручили Почесні грамоти Болградської районної державної адміністрації, районної та міської рад за вагомий внесок у розвиток села та громади.«За понад два століття село пережило багато випробувань, але завжди залишалося згуртованим, мудрим і незламним. І сьогодні Виноградівка продовжує жити, працювати, допомагати та вірити в майбутнє України навіть у надзвичайно складний для країни час»,– наголосила у своїй вітальній промові секретарка Болградської міської ради Віра Ніколаєнко.Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
«За понад два століття село пережило багато випробувань, але завжди залишалося згуртованим, мудрим і незламним. І сьогодні Виноградівка продовжує жити, працювати, допомагати та вірити в майбутнє України навіть у надзвичайно складний для країни час»,– наголосила у своїй вітальній промові секретарка Болградської міської ради Віра Ніколаєнко.Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Також вона подякувала військовим із Виноградівки, які нині боронять державу, та побажала селу миру й процвітання:«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
«Нехай Святий Георгій, покровитель Виноградівки, своїм списом долає всі негаразди та оберігає кожну родину. Нехай на вулицях Виноградівки завжди лунає дитячий сміх, панують добробут, мир і злагода».Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Староста села Ольга Наумова, звертаючись до земляків, зазначила, що головне багатство Виноградівки — це її люди, які навіть у складні часи продовжують берегти рідну культуру, підтримувати військових і розвивати громаду.Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Святкову атмосферу цього дня створювали десятки творчих колективів та виконавців, серед яких учні ліцею, вихованці дитсадка, а також гості виноградівської сцени – народний фольклорний колектив «Радість» під керівництвом Галини Бірюкової з села Залізничне, зразковий ансамбль танцю «Натхнення» Вікторії Алавацької, студія танцю «Пліє» Катерини Кочевої.А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
А фінальним акордом свята стала сучасна пісня «Курчу — наш край», створена за допомогою штучного інтелекту вчителькою інформатики Оленою Кулаксиз — символ того, як у Виноградівці вміють поєднувати давні традиції та сучасність.Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Отже фестиваль «Хедерлез» у Виноградівці цього року став не лише святом пісні, танцю та гагаузьких традицій. Він перетворився на щире нагадування про те, наскільки сильними залишаються бессарабські села навіть у час великої війни — коли поруч із народними мелодіями звучать слова вдячності військовим, а пам’ять про полеглих Героїв об’єднує цілу громаду.Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій
Раніше ми повідомляли:Буджацька громада провела в останню путь захисника Богдана ЖеніховаФото з місця подій