У Київській області розпочато судове провадження проти мера одного з міст, якого звинувачують у розтраті державних коштів на суму 5 мільйонів гривень. За даними слідства, посадовець підозрюється у зловживанні службовим становищем та привласненні бюджетних коштів, виділених для розвитку інфраструктури. Зокрема, мер міста уклав угоду на виконання робіт з капітального ремонту каналізаційної системи. Однак виявилося, що частина цих робіт була не лише неналежно виконана, але й завищ
На Київщині до суду скеровано обвинувальний акт стосовно мера одного з міст та директора приватного підприємства, яких обвинувачують у розтраті бюджетних коштів в особливо великих розмірах. За версією слідства, чиновник підписував фіктивні акти виконаних робіт, а підряднику безпідставно перерахували понад 5 млн грн із місцевого бюджету — за ремонт відстійника дощової каналізації, якого ніхто не робив. Про цеповідомляє @press_kobl.
Під час дії воєнного стану місцева рада уклала договір на ремонт відстійника дощової каналізації в одному з населених пунктів Київської області. Вартість робіт за договором становила понад 5 млн грн.
Однак фактично жодних робіт на об’єкті не виконували. Незважаючи на це, міський голова підписував акти приймання виконаних робіт та інші офіційні документи, вносячи до них завідомо неправдиві відомості. На підставі цих документів підрядній організації з місцевого бюджету безпідставно перерахували понад 5 млн грн.
Таким чином, територіальній громаді завдано збитків в особливо великих розмірах. Досудове розслідування проводили детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом Київської обласної прокуратури.
Очільнику місцевої ради інкримінують розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану — за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає особливо тяжке покарання, зокрема у зв’язку з тим, що злочин скоєно під час воєнного стану.
Директору приватного підприємства висунуто обвинувачення у привласненні бюджетних коштів та службовому підробленні — за частиною 5 статті 191 та частиною 1 статті 366 КК України. На початку жовтня 2025 року обом фігурантам було повідомлено про підозри. Наразі обвинувальний акт скеровано до суду.
Варто зазначити, що подібні схеми з фіктивними підрядами фіксуються в різних регіонах країни.Як ми раніше писали, до суду також скеровано справу інспектора Дніпровської РДА, якого обвинувачують у хабарництві. Корупція в органах місцевої влади залишається системною проблемою попри воєнний стан.
Фіктивні підряди на бюджетні кошти — одна з найпоширеніших корупційних схем у сфері комунального господарства. Зловмисники укладають договори на ремонт або будівництво об’єктів інфраструктури, після чого підписують акти виконаних робіт без фактичного їх виконання. Кошти при цьому осідають на рахунках підрядних фірм, а територіальна громада залишається і без грошей, і без відремонтованих об’єктів.
Правоохоронці фіксують зростання кількості подібних справ саме під час воєнного стану. Це пов’язано зі спрощеними процедурами закупівель та збільшеними обсягами фінансування відновлення інфраструктури.Як ми раніше писали, САП відсторонила суддю апеляційного суду, майно якого перевищує доходи на 16 млн грн — боротьба з корупцією охоплює різні рівні влади.
Понад 5 млн грн із місцевого бюджету — це кошти мешканців громади, які могли піти на реальний ремонт інфраструктури, виплати або соціальні потреби. Злочин скоєно під час воєнного стану, коли кожна гривня бюджету особливо важлива. Розгляд справи в суді — сигнал для інших чиновників: фіктивні підряди розслідують і передають до суду навіть у воєнний час.
Як мираніше писали, САП відсторонила суддю апеляційного суду: майно на 16 млн понад доходи. Такожповідомлялипро сбу затримало співробітника на хабарі у $34 тисячі за бронювання.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.