Що буде, якщо з’єднати два ПК через USB: небезпечний експеримент із простим кабелем

Ідея здається логічною: взяти кабель USB, під’єднати один комп’ютер до іншого й швидко перекинути файли. Але зі звичайним USB так не працює. Класична USB-архітектура побудована за принципом «хост — пристрій»: комп’ютер виступає хостом, а флешка, миша, клавіатура чи принтер — периферією. Саме тому стандартний порт USB-A на ПК не розрахований на пряме підключення до такого ж хостового порту іншого комп’ютера.

USB-IF у своїх правилах для периферії окремо вказує, що пристрої мають споживати обмежений струм від стандартного downstream-порту, а використання кабелів із двома A-штекерами для периферії заборонене. Це добре пояснює головну проблему: два USB-A порти на комп’ютерах не «домовляються» між собою як мережеві карти, а обидва поводяться як джерела живлення.

Якщо з’єднати два ПК простим двостороннім USB-A кабелем, можна отримати конфлікт по лінії живлення. Обидва комп’ютери намагатимуться подавати 5 В на один і той самий ланцюг. У кращому випадку спрацює захист порту або контролера, і нічого не станеться. У гіршому — можливі перегрів, збій USB-контролера або пошкодження роз’єму.

Такі кабелі не варто використовувати для прямого з’єднання двох комп’ютерів. Вони не містять електроніки, яка могла б узгодити ролі пристроїв, створити мережеве підключення або безпечно розділити живлення.

Працює інший варіант — спеціальнийUSB bridge cable, або USB-кабель для перенесення файлів. Зовні він може нагадувати звичайний кабель, але має активний контролер, часто у вигляді потовщення посередині. Саме цей чип «прикидається» USB-пристроєм для кожного з комп’ютерів і створює між ними віртуальний канал передачі даних.

Зазвичай для такого кабелю потрібні драйвери або фірмова утиліта. Після встановлення програмного забезпечення користувач бачить файловий менеджер для обміну даними або окремий мережевий інтерфейс. Такий спосіб уже застарів, але може врятувати, коли потрібно швидко забрати файли зі старого ноутбука, промислового ПК або машини без Ethernet і Wi-Fi.

Сучасні комп’ютери з USB-C і підтримкою USB4 можуть працювати інакше. USB4 базується на архітектурі, яка підтримує кілька протоколів одночасно, зокрема передачу даних і відео, а також використовує можливості, пов’язані з Thunderbolt. USB-IF описує USB4 як великий крок уперед для пропускної здатності USB і роботи з кількома типами даних через один високошвидкісний канал.

У Windows є окремий сценарій для з’єднання двох ПК через USB4. Microsoft називає йогоEthernet over USB4, абоUSB4NET. Якщо два сумісні комп’ютери під’єднати USB4-кабелем, система може створити мережеве підключення, схоже на з’єднання двох ПК Ethernet-кабелем. У Windows 11 після такого підключення з’являється новий мережевий адаптер, а системі автоматично призначається link-local IPv4-адреса з діапазону 169.254.0.0/16.

Після цього можна використовувати стандартний обмін файлами Windows: відкрити доступ до папки, перейти за IP-адресою іншого комп’ютера у Провіднику та передати потрібні дані. Microsoft також уточнює, що функція працює з USB4-кабелем між двома USB4-ПК, а завдяки сумісності з протоколом Thunderbolt 3 може працювати і в частині конфігурацій із Thunderbolt 3.

Втім, це не означає, що будь-який USB-C кабель автоматично перетворить два комп’ютери на локальну мережу. Потрібні сумісні порти, відповідний кабель і підтримка з боку операційної системи. Реальна швидкість також залежить від контролерів, кабелю, накопичувачів і налаштувань спільного доступу.

Тож відповідь проста:звичайним USB-A кабелем два ПК з’єднувати не можна. Для старих машин потрібен спеціальний USB bridge-кабель, а для сучасних — USB4/Thunderbolt-з’єднання з підтримкою мережевого режиму. Саме останній варіант є найбільш правильним, якщо потрібно напряму передати великі обсяги даних між двома комп’ютерами без роутера, флешки чи зовнішнього диска.