У Волинській області відбулася церемонія поховання Героя України Анатолія Смаля, який загинув 15 місяців тому під час бойових дій у Курській області. Його тіло було знайдено та повернуто на батьківщину, що дозволило рідним і близьким провести останню шану герою. Анатолій Смаль був військовослужбовцем Збройних сил України, відзначався мужністю та самопожертвою у захисті територіальної цілісності країни. Під час служби він проявив себе як справжній патріот,
Ковельська громада віддала останню шану ГероюАнатолію Смалю,подякувала йому за мужність, стійкість іпровела в останню земну дорогу людину, життя якої обірвалося надто рано.
П’ятнадцять місяців рідні Анатолія Смаля жили надією. Вірили, що зможуть знову обійняти сина, брата, почути його голос, побачити усмішку. Та, на жаль, війна принесла у цю родину страшну звістку. Про це повідомляє Ковельська громада.
Анатолій Смаль народився 14 серпня 1987 року у Ковелі. Навчався у школі №4, згодом — у ЗОШ №10. Фах різьбяра по дереву здобув у професійно-технічному училищі №5.
За спеціальністю працювати не довелося, однак обрана в юності справа назавжди залишилася його особливим захопленням. У родинному домі й досі зберігаються створені ним картини та декоративні вироби з дерева — безцінна пам’ять, у яку він вклав частинку своєї душі.
У різні роки працював пекарем у приватній пекарні, експедитором на «Юконі», будівельником у місцевих бригадах та за кордоном.
Ще в дитинстві він пізнав біль втрати — коли йому було лише 11 років, через хворобу помер батько. Саме тоді у ньому загартувалося особливе відчуття відповідальності за рідних. Особливо теплими були його стосунки з мамою —Людмилою Михайлівною. Він завжди знаходив нагоду потішити її увагою чи маленьким подарунком.
Власної сім’ї Анатолій не створив, але був надійною опорою для своїх близьких. Трьох синів сестриОксанилюбив як рідних, піклувався про них, оберігав. Щирі й теплі стосунки мав також із двоюрідною сестрою та її дітьми. Діти тягнулися до нього, бо відчували його доброту й щирість.До війська Анатолія мобілізували 19 жовтня 2024 року. Після навчання він служив на Сумщині, а згодом — на Курщині. Сувора зима, мороз, важкі умови. Але він мужньо виконував бойові завдання. Постійно знаходив можливість поспілкуватися із близькими людьми, заспокоював їх, говорив, що все добре.
Рідні ще почули його голос 22 січня 2025 року. Тоді він сказав, що знову йде на позиції. Це був його третій вихід… і останній.
5 лютого родині повідомили, що Анатолій зник безвісти. Почалися довгі місяці болісного очікування, пошуків і надії. Переглядали списки, фото, відео, вдивлялися в обличчя звільнених з полону військових, вірили, що станеться диво. Але експертиза ДНК дала остаточну і болючу відповідь…Життя солдата, розвідника-сапера аеромобільного батальйону військової частини А0281 Анатолія Сергійовича Смаля обірвалося 24 січня 2025 поблизу населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області російської федерації.
Прощання із захисником відбулося у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Поховали Анатолія Смаля на Алеї Героїв міського кладовища.
Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!