Росія продовжує використовувати гібридні методи війни проти України, зокрема активно маніпулюючи темою мобілізації. Ця стратегія має на меті не лише послабити моральний дух українців, але й створити атмосферу невизначеності та страху серед населення. В умовах триваючого військового конфлікту інформаційна кампанія Кремля спрямована на підрив довіри до державних інститутів і зростання соціальної напруги. Важливо зазначити, що російські медіа та пропагандистські канали поширюють фальшиві нов
Росія системно використовує тему мобілізації для підриву суспільної стійкості українців та дискредитації державних інституцій. Про це в ефірі Радіо Хартія розповіла заступниця голови Українського центру безпеки та співпраці Олеся Горяйнова.
За її словами, протягом останніх місяців фахівці центру активно моніторили теми мобілізації, рекрутингу та національної єдності.
«Ми бачимо, що росіяни вкладають дуже багато ресурсів у те, щоб показати, що наша держава не варта захисту і не варта лояльного ставлення з боку громадян», — каже Горяйнова.
За її словами, інформаційні атаки спрямовані не лише проти мобілізації, а й проти довіри до держави загалом.
«Вони не лише по мобілізації б’ють, а намагаються порушити нашу суспільну стійкість, щоб ми не могли і головне — не хотіли опиратися російському агресору», — говорить Горяйнова.
Вона каже, що тема мобілізації є однією з ключових для російської пропаганди.
«Мобілізація — це те, яким чином ми можемо їм опиратися і поповнювати наше військо. Саме тому росіяни вкладають величезний ресурс у підрив цієї теми», — каже Горяйнова.
За словами Горяйнової, протягом останніх місяців російська пропаганда змінила підходи.
«Спочатку це була спроба посіяти недовіру до державних інституцій і всіх, хто залучений до мобілізації. Але згодом наративи змінилися в бік нормалізації фізичного спротиву», — говорить Горяйнова.
Вона пояснила, що російська пропаганда намагається подати агресію щодо представників ТЦК як «нормальний» або «виправданий» вчинок.
«Це подається як моральний вибір чи суспільний спротив. І, на жаль, ці тези знаходять відгук», — каже Горяйнова.
За її словами, наслідком цього стало зростання кількості конфліктів.
«Ми бачимо збільшення фізичних конфліктів із військовослужбовцями ТЦК, коли люди йдуть на відкриту агресію і завдають травм, а інколи це доходить навіть до вбивств», — говорить Горяйнова.
Протидія російській дезінформації має відбуватись у двох напрямках.
«Є робота з негативним контентом — блокуванням чи видаленням російської пропаганди. А є другий напрямок — створення позитивного контенту і формування когнітивного домінування в нашому інформаційному просторі», — каже Горяйнова.
Водночас, за її словами, нинішніх інструментів для боротьби з дезінформацією недостатньо.
«Навіть великі платформи, такі як Facebook чи Instagram, не завжди вчасно реагують на запити щодо блокування російської пропаганди», — говорить Горяйнова.
Горяйнова каже, що відсутність позитивного українського контенту створює простір для ворожих інформаційних вкидів.
«Ми дуже чітко бачимо: коли бракує позитивної інформації в медіапросторі, цей вакуум дуже швидко заповнюється негативом, який вкидає Росія», — каже Горяйнова.
Позитивний контент також має викликати емоцію у читача.
«Важливо комунікувати не стерильно. Позитивний контент теж має чіпляти емоційно — через особисті історії, корисність і живі приклади», — говорить Горяйнова.
Окремо Горяйнова торкнулась теми Telegram та анонімних каналів.
«Повна заборона Telegram потребувала б методів, які використовують диктаторські режими. Як демократичне суспільство ми не можемо собі цього дозволити», — каже Горяйнова.
Водночас вона підтримала ідею деанонімізації каналів.
«Найбільша проблема Telegram — анонімність. Має бути зрозуміло, хто стоїть за каналом і звідки публікується контент», — говорить Горяйнова.
За словами Горяйнової, одним із головних маркерів фейкового чи маніпулятивного контенту є сильна емоційна реакція.
«Якщо контент викликає миттєвий гнів, страх або бажання негайно переслати це всім знайомим — це перший сигнал, що треба зупинитися і подумати», — каже Горяйнова.
Вона закликала українців перевіряти інформацію в офіційних джерелах.
«Те, яким чином ми можемо протидіяти — це холодний розум. Треба зупинитися, подумати і лише після цього вирішувати, чи це правда і чи варто це поширювати», — сказала Олеся Горяйнова.