У ході розслідування тимчасової слідчої комісії (ТСК) стало відомо про серйозні порушення в тендерному процесі, що стосуються постачання бронежилетів для українських військових. Зокрема, з'ясувалося, що у рамках одного з тендерів китайські плити були неправомірно представлені як ізраїльські. Це викликало обурення серед депутатів і представників громадськості, оскільки питання забезпечення армії якісними засобами захисту є надзвичайно важливим у контексті триваючого конфлі
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради під головуванням Ярослав Железняк оприлюднила ймовірну схему маніпуляцій узакупівляхбронежилетів для ЗСУ. Домовленість на 1,6 млрд грн, у межах якого посереднику без досвіду відкрили доступ до тендеру через спеціальну «зірочку» в умовах, а під виглядом ізраїльського захисту намагалися поставити китайські плити, що не витримують пострілу. Частина партії вже провалила випробування, а тисячі бронежилетів після цього фактично зникли. Мова йде про контракт із компанією «Мілікон.ua», яка замість сертифікованого захистунамагаласяпоставити продукцію, що не відповідає заявленому класу.
Все почалося з великого тендеру на 75 тисяч бронежилетів загальною вартістю 1,6 мільярда гривень. На нього подалася компанія «Фортеця захисту». Як з’ясувала Громадська антикорупційна рада при Міноборони, фірма була абсолютно новою, не мала досвіду виробництва і, що найголовніше, не мала ліцензії на засоби індивідуального захисту. За правилами державних закупівель, таку компанію мали б негайно дискваліфікувати. Проте ДОТ просто скасував увесь тендер.
Коли закупівлю оголосили вдруге, з’явилася компанія «Мілікон.ua». Виявилося, що «Мілікон» і «Фортеця» — це фактично «сіамські близнюки» зі спільними інтересами та зв’язками з оточенням бізнесменів Василя Веселого та Миколи Гладишенка.
Щоб компанія «Мілікон.ua» змогла пройти кваліфікацію, у тендерній документації Державного оператора тилу з’явилися специфічні зміни в умовах щодо аналогічного досвіду. Традиційно від постачальника вимагали підтвердження власних успішно виконаних контрактів на аналогічні обсяги продукції. Оскільки «Мілікон.ua» було створено лише у серпні 2022 року, він об’єктивно не міг відповідати цим критеріям.
Проте ДОТ вніс до вимог примітку (так звану «зірочку»), згідно з якою досвід міг бути не у самого учасника торгів, а безпосередньо у виробника продукції, яку він пропонує. Саме ця юридична правка дозволила фірмі-посереднику використати документи ізраїльської Masada Armor та отримати допуск до закупівлі.
Під час засідання ТСК голова Антикорупційного комітету Анастасія Радіна звернулася до директора з управління ризиками ДОТ Дмитра Бігунця з питанням про причини такої лібералізації правил: «Тобто вимоги формували спеціально під ці компанії?»
Бігунець намагався аргументувати зміни спробою «розширити коло потенційних учасників» та залучити іноземні заводи. Проте факти свідчили про інше: замість прямих контрактів із виробниками, зміна вимог відкрила шлях конкретному посереднику зі статутним капіталом у 160 тисяч гривень та сумнівними зв’язками. Перемога «Мілікона» та провал поставок лише підтвердили припущення ТСК, що умови тендера готувалися під заздалегідь визначеного гравця.
Під час засідання Ярослав Железннякоприлюдниврозшифровки телефонних розмов фігурантів справи Міндіча, адже його вплив, за даними антикорупціонерів, став вирішальним у просуванні «Мілікона». Тетяна Миколаєнко з Громадської антикорупційної ради прямо заявила про наявність записів, де Міндіч у жорсткій формівимагаввід міністра оборони Рустема Умєрова прийняти ці бронежилети, попри те, що вони провалили іспити.
Ця деталь пояснює, чому «Мілікон» почувався так впевнено, подаючи документи з помилками та підсовуючи китайські плити замість ізраїльських.
У лютому 2025 року, бізнесмен Михайло Цукерман та його спільники обговорювали розподіл «квот» на поставки, розраховуючи забрати 90% ринку. Але вже в травні, коли перша партія «ізраїльських» жилетів прибула, настрій змінився.
«Прикинь, як би ми облажалися на 40 000 бронежилетів... Добре, що дали тільки 10 000, і 5 000 ми привезли і відразу облажалися», — йдеться у розшифровці розмови Цукермана з невідомим співрозмовником.
Тобто, постачальники знали: плити не тримають постріл. Попри це, вони продовжували обговорювати «внески» у 2 або 5 мільйонів доларів та контакти з таємничим куратором у Міноборони на прізвисько «П’ятниця».
Тепер ТСКставитьза мету з’ясувати, наскільки глибоко цей вплив проник у структуру ДОТ та хто саме з чиновників давав «зелене світло» на завідомо провальні контракти.
Хоча в документах фігурувала ізраїльська марка Masada Armor, плити виявилися низькоякісним китайським продуктом. Військові з Командування сил логістики заявили: жилети не відповідають жодному класу захисту. Їх навіть відмовилися видавати бійцям.
На засіданні виникла жорстка суперечка щодо дат. У ДОТ стверджували, що перші відстріли у квітні 2025 року були «успішними», а проблеми виникли лише з пошиттям. Проте Громадська антикорупційна рада наполягає: вже в липні всім було відомо — це «сміття», а не захист.
Коли депутати почали вимагати оригінали протоколів випробувань, представники Агенції оборонних закупівель (АОЗ) раптом почали маніпулювати термінами «конфіденційності». Це викликало обурення у Анастасії Радіної:
«Ми з вами зафіксували публічно під запис: всі протоколи випробувань бронежилетів саме цих, поставлених саме в рамках цього контракту з Міліконом, ви надасте ТСК. Фантастично. Дякую».
Після розірвання контракту «Мілікону» нарахували 97,3 млн грн штрафу. Але статутний капітал фірми всього 160 тисяч гривень. На запитання Радіної про наявність майна або банківської гарантії, чиновники не змогли дати чіткої відповіді.
«Перспектива стягнення цих штрафних санкцій... вона прямує до нуля. Ці санкції мають абсолютно художній ілюзорний характер», — констатувала Радіна.
Ярослав Железняк підняв ще одне критичне питання: де зараз ці тисячі неякісних бронежилетів? Вони не були вивезені з країни за митними даними.
«Люди завезли на мільйони доларів бронежилети... а потім вони кудись зникли. У мене є припущення, що може знайтись якийсь правоохоронний орган або спецорган, який міг би ці бронежилети в результаті купити», — припустив голова ТСК.
Представники ДОТ намагалися захиститися тим, що держава «не втратила жодної гривні», бо не було переплати. Проте члени ТСК нагадали їм про іншу ціну. 10 000 бронежилетів прийшли з затримкою у пів року через іншого постачальника.
«Ви хочете піти на передову і обговорити там з хлопцями: хай вони пів року потримаються без жилетів, а ви, сидячи в Києві, потім якось підтягнетеся? Хочете цю розмову провести?» — звернулася до чиновників Радіна.
Засідання закінчилося на високій ноті. Комісія вимагає явки директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсена Жумаділова (який знову був «у відрядженні») та оприлюднення всіх протоколів відстрілів. Наступна зустріч призначена на 14 травня, де мають з’явитися керівники НАБУ, САП та навіть міністр оборони Рустем Умєров. Громадськість хоче знати хто такий «П’ятниця» і чому «зірочки» в контрактах стали важливішими за життя наших військових.
Раніше, голова правління «Сенс Банку» Олексій Ступак під час засідання Тимчасової слідчої комісіїпідтвердив, що його призначенню передувала особиста співбесіда в Офісі Президента у Ростислава Шурми. Ця заява стала однією з низки резонансних відповідей керівництва банку на запити депутатів щодо політичного впливу на державну фінустанову.
Читай нас уTelegramтаSends