Як уряд Юлії Свириденко виконує зобов'язання зі своєї програми — інфографіка

Наближається річниця роботинового уряду, який вдруге в історії незалежної України очолила жінка –Юлія Свириденко. У програмі діяльності уряду, поданій до Верховної Ради торік у вересні, Кабмін дав низку обіцянок на 2025–2026 роки. І хоча парламент так і не схвалив її більшістю голосів, документ лишається основним дороговказом для всіх міністерств. «Слово і діло» дослідило, які зобов’язання на 2025 рік уряд зміг здійснити, а які – провалив.

Аналітики «Слово і діло» дослідилипрограму діяльності Кабінету міністрів Українита зафіксували в ній 721 обіцянку, з яких 483 (67%) стосувалися 2025 року, 238 – 2026-го.

Співвідношення між вчасно дотриманими зобов’язаннями та проваленими (зокрема в часі) приблизно рівне: 214 виконано, 218 не виконано. Ще 51 перебуває на стадії додаткової перевірки.

На інфографіці – підсумки аналітики за сферами. Нижче ж розберемо найважливіші зобов’язання, які Кабмін обіцяв виконати до кінця 2025 року.

Програма уряду – виконанняСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Можна виокремити три ключові напрями зобов’язань, які Міноборони обіцяло виконати до кінця 2025 року: цифровізація, забезпечення мобілізації та гідних умов служби, підтримка оборонної промисловості.

Так, міністр оборони Денис Шмигальгарантувавдо кінця року розпочати другий етап цифровізації діяльності ВЛК тазапровадитиелектронний облік військовослужбовців – що було виконано. Втім, повністю реалізувати цифровізацію все ж не вийшло – попри електронні направлення в «Резерв+», пройти ВЛК можна лише безпосередньо у територіальному центрі комплектування.

Натомість вчасно виконати обіцянки щодо нових сервісів у застосунку «Армія+», а також запуститиелектронний кабінетпідприємства для ведення персонального обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів уряду не вдалося.

Крім того, Шмигаль обіцяв розробити до кінця року формуконтракту для військовослужбовціві 8 грудня представив Верховній Раді законопроєкт із відповідною пропозицією.

Також уряд домігся виконання частини ключових обіцянок щодо розвитку оборонної промисловості: так, вдалося сформуватиплани постачання допомогина 2026 рік і забезпечитифінансуванняукраїнського оборонно-промислового комплексу партнерами на суму не менш ніж 5 мільярдів доларів США.

У підсумку Міноборони мало до кінця року 66 зобов’язань за програмою діяльності уряду, з яких вчасно виконало 31.

В умовах постійних обстрілів основний фокус енергетичної політики був спрямований на уникнення зимових блекаутів. Попри зміну керівництва Міністерства енергетики, прем’єрка Юлія Свириденко продовжує відповідати за дані урядом зобов’язання.

Одна з амбітних цілей –забезпеченняналежного теплопостачання 70 тисяч багатоквартирних будинків та 25 тисяч об’єктів соціального призначення до 31 грудня 2025 року. Цю ціль, відповідно до даних уряду, було виконано.

Крім того, урядобіцявзатвердити програму енергомодернізації виробників теплової енергії – що було виконано 1 жовтня 2025 року. Схвалена програма діятиме до 2030 року.

Водночас Кабмін так і не подав законопроєкт щодо будівництваенергоблоківХмельницької АЕС, передбачений і програмою діяльності Кабміну, і лютневим законом президента Зеленського.

Низку обіцянок у сфері енергетики закріплено за віцепрем’єром з відновлення – міністром розвитку громад та територій Олексієм Кулебою, якийгарантуваввведення в експлуатацію 150 МВт електричної та 120 МВт теплової потужності до кінця 2025 року. Цю обіцянку вдалося дотримати завдяки введенню в експлуатацію 256 когенераційних установок.

Також віцепрем’єр гарантував реалізацію низки енергоефективних проєктів за програмами «ГрінДім», «ЕнергоДім» та «ВідновиДім», які також були виконані у вказаному обсязі. Натомість обіцянку щодо завершення проєктів з енергоефективності в Ковельській, Рівненській та Корецькій громадах до кінця 2025 року здійснитине вийшло: старт проєктів перенесли на початок 2026 року.

Підсумовуючи: у сфері енергетики уряд дав 29 зобов’язань, які мали бути реалізовані до кінця 2025 року. З них вдалося виконати 13, і майже стільки ж було провалено.

Головними напрямами зобов’язань у сфері фінансів та економіки були оптимізація податкових стягнень та планування. Міністерство фінансів та Міністерство економіки, однак, виконали менше половини взятих до кінця 2025 року зобов’язань – майже 47% у Мінфіну та лише 30% у Мінекономіки.

Керівники міністерств обіцяли сприяти детінізації прибутків. Мінфінгарантувавподати законопроєкт проти ухилення від сплати податків до 30 листопада 2025 року – але міністерство представило його лише в лютому 2026 року.

Своєю чергою Мінекономіки гарантувало подання до ВРУ проєкту законодавчих ініціатив щододетінізації доходівдо кінця 2025 року – чого так і не було зроблено. Проте міністр виконав обіцянку щодо проведеннядерегуляціїчерез скасування надмірних вимог і спрощення процедур для бізнесу – протягом 2025 року уряд скасував 205 інструментів державного регулювання.

Міністр фінансів Марченко гарантував дві довгострокові ініціативи: затвердженняСтратегії управління державним боргомта представлення проєкту новогоМитного кодексу. Обидві обіцянки міністерство вчасно виконало.

«Слово і діло» відновлює регулярний моніторинг обіцянок політиків: заява редакціїАналітичний портал «Слово і діло» відновлює регулярний моніторинг обіцянок політиків і посадовців. Команда вже провела інвентаризацію заяв влади та повертає публічні рейтинги й аналітичні формати.15 квітня 2026, 13:05

Водночас вчасно схвалитистратегіюреформування системи управління держфінансами таекспортну стратегіюУкраїни на період до 2030 року, що гарантували зі свого боку Мінфін та Мінекономіки відповідно, не вийшло.

Також на 10 днів затрималося втілення іншого зобовʼязання Мінекономіки – щодо розширення дії програмикомпенсації витратза гуманітарне розмінування земель. Нагадаємо, про проблеми урядової програми компенсації витрат на гумрозмінування та інші дотичні теми «Слово і діло»спілкувалосяз головою Української національної асоціації з гуманітарного розмінування.

Головні обіцянки у соціальній політиці стосуються пов’язаних із великою війною напрямів – захисту внутрішніх переселенців та військових. У Мінсоцполітики один із найгірших показників щодо зобов’язань – до кінця року було втілено лише трохи більше 20%.

Зокрема, міністр соціальної політики Денис Улютінгарантувавзапровадження до кінця 2025 року механізму державної підтримки населення на прифронтових територіях, який був реалізований у межах спільної з Мінрозвитку програми. Своєю чергою міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова виконалаобіцянкупро 150 грантів для ветеранських підприємств до кінця року.

Натомість довгострокові ініціативи – підготовкуінтегрованої моделіпідтримки ВПО та проєктуСоціального кодексу– Мінсоц не виконав навіть після завершення дедлайну, а Міністерство у справах ветераніввчасно не затвердилопрограми «Ветеран. Робота» та «Ветеран. Підприємництво». Загалом це міністерство виконало понад 40% обіцяного до кінця 2025 року.

Основні тези програми, що стосувалися Міністерства охорони здоров’я, були спрямовані на розширення медичної системи та покращення стандартів лікування. Зокрема, вчасно почалося наданняодноразової грошової допомогиу розмірі 200 тис. грн випускникам-інтернам, які працюватимуть у сільській місцевості або на прифронтових територіях.

Водночас охопити щонайменше 5 млн громадян скринінгом здоров’я та впровадити профілактичну програму у 200 закладах охорони здоров’я до кінця року, як це мав зробити міністр Віктор Ляшко,не вийшло.

Загалом МОЗ виконало трохи більше 50% узятих на себе в урядовій програмі зобов’язань до кінця 2025 року.

Міністерство внутрішніх справ та Міністерство юстиції мали до кінця року втілити низку цифрових ініціатив у правоохоронній сфері. Частину з них виконати вдалося – зокрема обіцянку щодозбору данихпро виконання судових рішень на вебсайті Мін’юсту. Натомість законопроєкт про обробку даних реєстрації особи для запобігання тероризму, якийплануваввнести МВС Ігор Клименко, так і не був поданий до Верховної Ради.

Зрештою МВС вчасно виконало лише 5 з 18 узятих на себе зобов’язань (майже 28%), а Мін’юст – 12 з 32 зобов’язань (37,5%).

Міністерство освіти та Міністерство молоді та спорту показали відносно високий рівень дотримання своїх зобов’язань – понад 68% і 65% відповідно, тоді як у Мінкульті було здійснено трохи більше 40% обіцянок.

Головний фокус завдань Мінкультури до кінця 2025 року – це культурна спадщина. З одного боку вдалося виконати обіцянку щодостворенняУкраїнського фонду культурної спадщини, тоді як з іншими зобов’язаннями цього напряму виникли проблеми.

З боку Міносвіти можна згадатизобов'язанняОксена Лісового про подання Раді законопроєктів щодо стимулювання розвитку наукових парків (Science City) до 31 грудня 2025 року. Станом на квітень відповідні законопроєкти досі перебувають на розгляді Кабміну.

З боку Міністерства молоді та спорту можна згадатизобов'язанняМатвія Бідного про затвердження антидопінгових програм у 50 національних федераціях до кінця року. Зрештою на кінець року було відомо лише про 16 федерацій, які затвердили відповідні програми.

МЗС виконало лише трохи більше 30% узятих у вересневій програмі зобов’язань, які належало виконати до кінця 2025 року. Ключові обіцянки стосуються збільшення дипломатичної присутності та підтримки санкційного тиску на росію. Зокрема, очільник МЗС Андрій Сибігамав забезпечитивідкриття ще чотирьох посольств України, однак до кінця року вдалося відкрити лише два.

Загальний рівень виконання зобов’язань з важливого напряму євроінтеграції виявився досить високим – майже 64%. Зокрема, прем’єрка Юлія Свириденкогарантувалазавершення офіційного скринінгу відповідності законодавства праву ЄС за всіма кластерами до 31 грудня 2025 року, що справді було реалізовано.

Міністерство цифрової трансформації виконало трохи більше 40% зобов’язань, призначених до кінця 2025 року. Серед найцікавіших обіцянок – експериментальне впровадження технології 5G у Львові, яке вдалосяреалізувати із затримкоюу січні 2026 року. Також Мінцифри та Михайло Федоровгарантували у 2025 роціподати законопроєкт про цифрову доступність – це було виконано вчасно.

Міністерство розвитку громад та територій України має одну з найширших сфер компетенції серед Кабміну. Із 70 покладених на Мінрозвитку зобов’язань вчасно було реалізовано 32 – зокрема,вдалосязалучити не менше 1,5 млрд доларів іноземних інвестицій на відновлення.

Натомість надатиобіцяну допомогу180 тисячам родин за пошкоджене житло до кінця 2025 року не вийшло – цього показника вдалося досягти лише у квітні 2026 року.

Багато обіцянок, даних вересневою програмою дій уряду, отримали статус «не виконано» через те, що їх втілили з помітною затримкою. Це може свідчити про те, що велика частка урядових зобов’язань є не стільки чітким планом дій, скільки «верхньою межею», до якої прагне Кабмін. У деяких випадках ідеться про значну переоцінку можливостей відомства або ж узяття зобов’язань, які не до кінця входять до компетенції міністерства.

Нагадаємо, «Слово і діло»відновилощоденний моніторинг обіцянок політиків, який став на тимчасову паузу після початку великої війни.

Нещодавно ми демонстрували, скільки обіцянок дав (і виконав) президентВолодимир Зеленськийз 2022 року.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналіPics&Maps.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналіPics&Maps.