Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики під керівництвом Данила Гетманцева ухвалив два законопроєкти, які можуть суттєво вплинути на оподаткування посилок і діяльність цифрових платформ. Ці ініціативи викликали неоднозначну реакцію серед експертів та громадськості через їх потенційний негативний вплив на малий бізнес та споживачів. Перший законопроєкт передбачає введення податку на міжнародні поштові відправлення, що стосується товарів вартістю до
Чи стануть ці законопроєкти законами - велике питання. Адже останнім часом знаходити голоси народних депутатів для прийняття непопулярних законів дуже важкою
6 травня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Данила Гетманцева рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому доопрацьований законопроєкт № 15112-Д прооподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі, а також ухвалити у другому читанні проєкт закону № 12360 щодо оцінки ефективності митних органів та впровадження митних процедур для посилок. А також законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів (реєстр. № 15111-д). Про це повідомляє Міністерство фінансів.
Що хочуть запровадити:
Законопроєкт № 15112-Д підготовлено членами Комітету на основі основного урядового законопроєкту (реєстр. № 15112) та шести альтернативних до нього. Якщо закони примуть, нові правила набудуть чинності не раніше 1 січня 2027 року, за окремим рішенням уряду про готовність ІТ-компоненту митних органів і маркетплейсів та написання відповідних підзаконних актів.
Як повідомляв Інформатор, на думку економіста Олексія Куща, законопроєкти щодо зниження планки ПДВ для ФОПів, оподаткування операцій на електронних платформах і зняття пільги ПДВ під час надсилання в Україну міжнародних посилок майжене мають сенсу для наповнення бюджету, але створюють велике невдоволення в суспільстві.Олексій Кущ вважає, що фіскальні ініціативи уряду Свириденко спрямовані на те, щоб за рахунок пересічних українців підвищити прибутки великих фінансово-промислових груп стосовно відшкодування ПДВ та примусу для населення робити покупки в дорогих ТРЦ, а не на більш вигідних маркетплейсах.
Законопроєкт передбачаєміжнародний обмін інформацією(DPI, стандарти ОЕСР та DAC7). Державна податкова служба України щорічно отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій інформацію про доходи резидентів України, отримані через цифрові платформи, та передаватиме аналогічну інформацію іншим країнам.
Для українців хочуть запровадити єдиний платіж у розмірі 10% ПДФО, який сплачуватиметься оператором платформи як податковим агентом. Надходження від цього платежу розподілятиметься у пропорції 50/50 між загальним та спеціальним фондом державного бюджету.
Запропонована модель передбачує:
Законопроєкт встановлює обов’язки для операторів платформ щодо:
До звітної діяльності належать:
Інформація про операції до 2 тис. євро на рік не включається до звіту, а платформи, що виконують лише рекламні функції, не підпадають під регулювання.
Якщо законопроєкт стане законом, більшість положень набудуть чинності з 1 січня 2027 року, водночас встановлюватиметься обов'язок для операторів платформ зареєструватися в ДПС до кінця 2026 року. Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформі, за новими правилами розпочнеться не раніше 1 січня 2027 року. Інформація про доходи, отримані через платформи за 2026 рік, не подаватиметься до ДПС ані операторами платфор, ані іноземними країнами. Норми міжнародного обміну інформацією застосовуватимуться після приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Чи стануть ці законопроєкти законами - велике питання. Адже останнім часом знаходити голоси народних депутатів для прийняття непопулярних законів дуже важкою. Як повідомляв Інформатор, 6 квітня прем’єр-міністр України Юлія Свириденко провела зустріч із керівниками комітетів Верховної Ради. Вона попросила прийнятипакет непопулярних законівщодо підвищення податків та посилення фінмоніторингу, які необхідні для продовження співробітництва з МВФ. Того ж дня податковий комітет ВР ухвалив тринепопулярні законопроєкти.
Верховна Рада України 7 квітня одразу в першому і другому читанні прийняла закон, який передбачаєпродовження сплати військового зборуу чинних розмірах протягом 3-х років після припинення/скасування воєнного стану. Президент України Володимир Зеленський 14 квітня підписав цейнепопулярний закон.
У Латвії впали два дрони: один розбився біля нафтосховища
Кабмін дозволив вільний виїзд за кордон одній категорії українців
Дрони атакували військовий логістичний комплекс у Підмосков’ї
Як підтвердити страховий стаж, якщо підприємство-роботодавець на окупованій території, - пояснення Пенсійного фонду