12 травня у Верховній Раді України відбудеться важливий пленарний день, присвячений розгляду трьох законопроєктів, які мають значення для співпраці країни з Міжнародним валютним фондом. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, підкресливши, що ці ініціативи є ключовими для забезпечення фінансової стабільності та отримання чергового траншу кредиту від фонду. Серед запропонованих документів – законопроєкти, спрямовані на реформування податкової системи та вдосконалення процедур держав
Про цеповідомивнародний депутат Ярослав Железняк. Дані щодо змісту законопроєктів такожоприлюднилиВерховна Рада та Міністерство фінансів України.
Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що 12 травня у Верховній Раді може стати “днем МВФ”.
За його словами, на розгляд поставили три законопроєкти: № 15111-д про оподаткування цифрових платформ у другому читанні, № 15112 про скасування податкової пільги на посилки та № 12360 про зміни до Митного кодексу з цієї ж теми.
Железняк також зазначив, що голоси за ці документи, за його словами, поки не збирали.
“Ну як і писав, 12-те травня буде день МВФ”, – написав депутат.
Законопроєкт № 15111-д стосується доходів, які громадяни отримують через цифрові платформи. На сайті Верховної Ради він має назву проєкту закону про внесення змін до Податкового кодексу та інших актів щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та їх оподаткування.
Фінансовий комітет Ради підтримав цей документ у другому читанні. За даними Укрінформу, за рішення проголосували 17 парламентарів, ще 4 утрималися. Очікується, що законопроєкт винесуть у сесійну залу 12 травня.
Суть у тому, що цифрові платформи стануть податковими агентами і повідомлятимуть про доходи користувачів. Для громадян пропонують не загальну ставку ПДФО 18% плюс військовий збір, а 5% плюс військовий збір.
Якщо сума, яку продавець або надавач послуг отримав через платформу, не перевищує еквівалент 2000 євро на рік за офіційним курсом НБУ, такі доходи взагалі не оподатковуватимуть. Це має стосуватися, зокрема, людей, які продають старі речі й фактично не ведуть постійну комерційну діяльність через цифрові платформи.
Очікуваний фіскальний ефект від цієї ініціативи – близько 14 млрд грн щороку. Законопроєкт пов’язаний із домовленостями з МВФ щодо детінізації доходів, отриманих через цифрові застосунки.
Другий блок стосується міжнародних посилок.
6 травня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу та в цілому доопрацьований законопроєкт № 15112-д про оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі. Також комітет рекомендував ухвалити у другому читанні законопроєкт № 12360 щодо митних процедур для посилок.
Мінфін пояснює, що ці два документи пов’язані між собою і разом створюють правову базу для нових правил дистанційного продажу товарів.
Головна зміна – ПДВ на імпортовані товари, куплені через електронні інтерфейси, має застосовуватися з 0 євро. Раніше товари вартістю до 150 євро не оподатковувалися ПДВ.
Платити ПДВ має не покупець під час отримання посилки. Обов’язок нараховувати і сплачувати податок покладатимуть на маркетплейс або електронний інтерфейс. Якщо маркетплейс є нерезидентом, він має призначити представника в Україні, відповідального за розрахунки з бюджетом.
ПДВ у розмірі 20% має автоматично включатися в ціну товару на платформі. За даними Мінфіну, сам процес отримання посилки для покупця не зміниться.
Нові правила дистанційного продажу не поширюватимуться на алкоголь і тютюн.
При цьому некомерційні посилки “від громадянина до громадянина” вартістю до 45 євро не оподатковуватимуться, якщо йдеться не про заборонені до пересилання товари.
Законопроєкт № 12360 має забезпечити технічну частину нової системи.
За даними Мінфіну, його доповнили правилами обліку маркетплейсів, умовами надання фінансових гарантій в еквіваленті 100000 євро та правилами декларування.
Також передбачено перехідний період: протягом першого року роботи системи за ненавмисні помилки у сплаті ПДВ адміністративна відповідальність не застосовуватиметься.
Документ має запровадити сучасні механізми декларування міжнародних відправлень, обмін даними між маркетплейсами, перевізниками та митницею, а також адаптувати митні процедури до нових правил оподаткування.
У Мінфіні зазначають, що ухвалення законопроєктів щодо посилок є структурним маяком Меморандуму з МВФ від 13 лютого 2026 року. Очікуваний ефект від цієї реформи – близько 10 млрд грн щороку на потреби сектору безпеки та оборони.
Нові правила мають набути чинності не раніше 1 січня 2027 року – після окремого рішення уряду про готовність ІТ-компоненту митних органів і маркетплейсів та підготовки необхідних підзаконних актів.
За даними Мінфіну, у 2025 році понад 56% міжнародних відправлень не оподатковувалися. Це становило 92,9 млрд грн товарів поза фіскальним обліком. Прямі втрати держбюджету за 2025 рік міністерство оцінює щонайменше у 18,6 млрд грн, а сукупні втрати з початку повномасштабного вторгнення – у понад 43 млрд грн.Якщо нинішня динаміка збережеться, у 2026 році держбюджет може недоотримати ще 27 млрд грн.Як повідомляв ThePublic,Україні необхідно ухвалити закон про запровадження ПДВ на недорогі посилки з-за кордону, щоб зберегти виконання програми співпраці з Міжнародним валютним фондом на $8,1 млрд. Перегляд програми запланований на червень, і питання оподаткування посилок стало одним із ключових у переговорах.Читайте нас вTelegram