Весняна посівна кампанія 2023 року в Україні стикається з серйозними викликами, оскільки аграрії відзначають значне збільшення витрат на вирощування культур. За даними аналітиків, станом на середину квітня кукурудзу та соняшник вдалося посіяти лише на третині запланованих площ. Це викликано не тільки погодними умовами, але й економічною ситуацією в країні. Зростання цін на добрива, паливо та інші ресурси суттєво вплинуло на фінансові можливості фермерів. Багато з
Посівна кампанія 2026 року фіксує найбільше відставання за останні роки — холодна квітнева весна змусила фермерів затягнути польові роботи до травня, тепер час рахується на дні.
Станом на 4 травня кукурудзу та соняшник засіяли лише на 30% від запланованих площ — проти 72–73% у 2024 і 2025 роках на цей самий час. Ще гірша ситуація із соєю: вона виконана всього на 18% замість звичних 58%.
Причина — затяжна холодна весна з надмірним зволоженням ґрунтів після снігової зими. Різке потепління, яке прийшло в травні, змінило картину, але одночасно несе новий ризик: ґрунт стрімко втрачає вологу, і вікно для оптимальної сівби звужується.
За даними УКАБ, найбільша небезпека нависла над кукурудзою — вона потребує найдовшого вегетаційного періоду. Якщо посівна затягнеться ще на 2–3 тижні, аграріям доведеться переходити на скоростиглі гібриди або свідомо закладати нижчу врожайність.
За даними Мінекономіки, загалом під зернові та зернобобові засіяно 2,6 млн гектарів, або 43% від прогнозу. Найактивніше рухається Полтавщина — близько 300 тис. га, де основу складає кукурудза. Одеська область активно веде горох, Київщина — зернові.
Цукрові буряки — єдина культура, що близька до завершення: більш ніж 90% від плану.
На темпи сівби давить ще один чинник: ціни на дизель у травні сягнули 88–90 грн за літр, на добрива — азотна група дорожча на 34–35% порівняно з минулим роком. За оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, витрати середнього агропідприємства зросли вже на 17–18%.
Частина фермерів у відповідь скорочує площі під кукурудзою — дорога культура у дорогий рік. На Сумщині, зокрема, площі під кукурудзою скоротили на 9%, збільшивши ярі зернові.
Агрономи й аналітики сходяться на кількох практичних кроках для тих, хто ще не завершив сівбу:
—Кукурудза: переходити на скоростиглі гібриди з ФАО 200–270, які дозрівають на 10–15 днів швидше за стандартні. Вкластися у строки до 15–20 травня — після цієї дати ризики для врожайності різко зростають.
—Соняшник: менш чутливий до затримки, ніж кукурудза, проте затягування понад 20 травня знижує врожайність через скорочення фотоперіоду. Пріоритет — поля з достатньою вологою в орному шарі.
—Соя: найбільш гнучка з трьох культур за строками, але критичний поріг — кінець травня. Якщо вологи мало — розглянути зменшення площ.
—Для всіх: скористатись кешбеком 15% на дизель у програмі «Національний кешбек» до 31 травня — це реальна економія на пальному у пікові дні сівби.
За матеріалами: УКАБ, Мінекономіки, SuperAgronom, GreenPost