Екологічна ситуація в Криму продовжує викликати занепокоєння через проблеми з лісосмугами, які відіграють важливу роль у підтримці екосистеми регіону. За інформацією експертів, масштабне обрізання дерев на території лісосмуг призводить до серйозних наслідків для біорізноманіття та стабільності ґрунтів. Це явище стало особливо помітним вздовж траси «Таврида», де роботи проводяться без належного контролю і планування. Фахівці зазначають, що лісос
Російська влада анексованого Криму, крім відмови від висадки нових лісосмуг на місці знищених під час будівництва траси «Таврида», тепер ще й проводить глибоке обрізання тих лісосмуг, що збереглися, що вкрай негативно позначається на їхньому функціональному, естетичному та фізичному стані. Експерти вважають, що подібна практика спотворює лісосмуги та призводить до ослаблення дерев і їхньої подальшої загибелі. Докладніше читайте в матеріалі Крим.Реалії.
На думку ексдепутата Верховної ради АРКВіктора Попова, у Криму давно вже треба було ухвалити програму відновлення лісосмуг.
«У Криму майже повністю знищені лісосмуги вздовж доріг, сніго-вітрозахисні зелені насадження полів, зелені насадження, що приймають на себе всі шкідливі речовини від транспортних потоків. У країні, куди люди їдуть поправити здоров’я, подихати чистим повітрям, де аграрний сектор має годувати місцевих і гостей своєю продукцією з полів, садів, виноградників, а не ганьбитися імпортом – це рішуче неприпустимо. Республіканська програма відновлення лісосмуг – найважливіше завдання, яке вирішувати треба було давно», –заявляє Попов.
Ситуація з лісосмугами в Криму і так пригнічує, але замість висадки нових лісосмуг російська влада добиває ті, що збереглися. Таку думку в коментаріКрим.Реаліївисловив один із кримських екологів. За його інформацією, глибоке обрізання лісосмуг завдає величезної шкоди їхньому здоров’ю.
«Надмірне обрізання («топінг») призводить до ослаблення дерева, появи гнилі та його подальшої загибелі, особливо в умовах кримської посухи. За технологією скелетні гілки дерева дозволяється укорочувати не більше ніж на третину довжини, а в Криму ми спостерігаємо, що від дерев залишають самі лише «стовпи». Після такого обрізання дерево стає інвалідом. Верхні зрізи не замазують – у результаті атмосферна волога, що потрапляє на відкриту серцевину, провокує розвиток порожнин і гниття у стовбурі», – розповівКрим.Реаліїеколог на умовах анонімності.
Еколог зазначає, що ситуація з лісосмугами в Криму і так критична.
«Замістьобіцяних висадок лісосмугна місці вирубаних під час будівництва нової траси «Таврида», ми бачимо, що трасу закривають дорожніми огородженнями. Хоча саме відкритість траси була головною причиною,озвученою владою, щоб не висаджувати нові лісосмуги вздовж «Тавриди». Ось така альтернатива вирубаним розкішним лісосмугам у курортному Криму», – зазначив еколог.
На думку одного з кримських краєзнавців-екскурсоводів, закриття траси «Таврида» дорожніми огородженнями знижує рівень туристичної привабливості Криму.
«Багато років я вожу туристів з автобусними турами Кримом. Під час поїздки завжди розповідав про кримські пам’ятки дорогою із Судака до Ялти, туристи із задоволенням слухали та дивилися на кримську красу. Але тепер багато краєвидів уздовж траси «Таврида» закриті, є місця, де їдеш взагалі ніби в тунелі. Хіба можна таке допускати в нашому курортному регіоні? Якщо вже так потрібні ці огородження, то робили б їх із прозорого матеріалу», – прокоментував ситуаціюКрим.Реаліїкраєзнавець.
За спостереженнями одного з кримських екоактивістів, у Криму на деяких ділянках траси «Таврида» відбувається самовідновлення лісосмуг.
«Таке явище дійсно спостерігається – деревна поросль самовідновлюється на місці вирубаної та викорчуваної старої лісосмуги, але, на жаль, у незначних пропорціях», – зазначив у коментаріКрим.Реаліїекоактивіст.
Ексдепутат кількох скликань кримського парламенту, проросійський політик і громадський діячСергій Шувайниковвважає, що ефективність кримської екозахисної спільноти різко знизилася за останні роки.
«У Криму дуже багато державних структур, які зобов’язані стежити за станом екології Криму... У нас було дуже багато вчених-екологів і фахівців, екологів-громадських діячів, наприкінці 80-х років минулого століття ми навіть будівництво Кримської АЕС припинили, навіть є своя «партія зелених»... У нас навіть є Міністерство екології та охорони навколишнього середовища, природоохоронна прокуратура... Дивно, всіх «захисників природи» дуже багато, а природа продовжує страждати й гинути. Виходить – її захищають дуже слабо і погано. Питається: чому? Знань не вистачає чи принциповості?» –написав на своїй сторінці у соцмережі Шувайников.
В анексованому Криму місцеві громадські діячі б’ють на сполох – глибоке обрізання дерев у містах сталощорічною практикою російської влади.
Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.