У Харкові відбувся масовий протест проти ухвалення нового Цивільного кодексу, що викликало обурення серед місцевих жителів. Учасники акції зібралися на центральній площі міста, тримаючи в руках плакати з гаслами, які закликали захищати права військових та не допустити прийняття законодавчих змін, котрі можуть негативно вплинути на соціальну справедливість. Протестуючі висловили занепокоєння щодо можливого послаблення правових гарантій для учасників бойових дій та їхніх родин
Біля саду Шевченка у Харкові 6 травня близько 120 людей вийшли на мітинг проти нового Цивільного кодексу. Учасники вимагають, щоб проєкт Цивільного кодексу доопрацювали перед ухваленням у другому читанні, щоб він не містив норм, які можуть дискримінувати людей.
Люди скандують «Влада України — це народ» і стоять з плакатами «Захищайте військових, а не доброзвичайність», «Домострой залиште для сусідів», «Великий Стефанчук доброзвичайно стежить за тобою», «А ця “доброзвичайність” з нами в одній кімнаті?» та іншими.
«Знаєте, намагалася підготувати якийсь спіч, і в мене нуль цензурних слів. Адже люди матимуть право абсолютно корупційно і незаконно мати цей шматок землі, де, наприклад, знаходиться Шарівський замок», — сказала співорганізаторка протесту Анна.
«Я вважаю, що держава фокусується не на тому. Жінкам треба допомагати не залишитись у шлюбі, а вийти з нього. Це дуже велика проблема. Також інтереси ЛГБТ-спільнот не враховуються. І це просто совок, замаскований у красиву обгортку доброзвичайності, що не є юридичною нормою. Це є просто розмитим формулюванням, яке може бути використано будь-яким суддею на її або його розсуд», — говорить учасниця Катерина.
«Дискримінація прав жінок — основне, “мутки” про право власності, приватизації землі. Також був пункт про право на забуття [право особи вимагати видалення своїх персональних даних із загального доступу в інтернеті, зокрема посилань у пошукових системах, якщо інформація є застарілою, неточною або завдає шкоди — ред.], який, скоріш за все, дискредитуватиме медіа. І загроза екології, тому що вони дають можливість корупційно залізати в заповідні зони. Також дискримінація ЛГБТ-прав. Мене дуже обурює те, що вони не можуть зробити щось з реформами у військовому праві, але роблять нові закони у Цивільному кодексі. Вони не підіймають зарплати військовим, не роблять реформу, зате роблять речі, які їм будуть вигідні», — говорять учасниці Аня та Валерія.
«Я вбачаю Цивільний кодекс як загрозу Україні й українському майбутньому. Для кожної соціальної групи: військових, правих, лівих, ЛГБТ, природозахисників, власники бізнесу — для всіх є щось, проти чого можна протестувати. Персонально мене хвилюють права ЛГБТ та обмеження прав військових. І мене хвилює поняття доброзвичайності, бо доброзвичайність — це просто якийсь кошмар, фактично повністю арбітрарна [свавільна — ред.] норма, яка нічого не визначає, чітко не прописана і може означати що завгодно», — зазначив учасник Михайло і додав, що на його плакаті зображене послання голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку «від народу України».
Наступний протест у Харкові відбудеться 10 травня.
Першу редакцію нового кодексу опублікували 22 січня. За п’ять днів 26 громадських організацій заявили, що правки до кодексу суперечать європейському законодавству та вимогам ЄС.
Зокрема йшлося про статтю, яка знижувала шлюбний вік для дівчат з ранньою вагітністю до 14 років, а також визначала шлюб як союз «жінки і чоловіка». Пізніше норму про шлюб з 14 прибрали, а згодом ті самі депутати на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком подали альтернативний проєкт кодексу, який 28 квітня в першому читанні ухвалила Верховна Рада України.
Проте, зазначають правозахисники, цей проєкт досі має проблеми, зокрема визначає шлюб лише як союз жінки та чоловіка, навіть якщо одностатевий шлюб уже визнаний за кордоном. Це суперечить зобовʼязанням України перед ЄС.
Заданимиобʼєднання «Голка», що метою нового проєкту є легалізація незаконно відчуженого державного та комунального майна. Зокрема, йдеться про ліси, узбережжя, археологічні пам’ятки та об’єкти культурної спадщини.
В останні роки Верховний суд послідовно виносить рішення на користь повернення державі та громадам незаконно приватизованих земель та памʼяток. Проєкт пропонує зробити записи в державних реєстрах «фактично неспростовними». Тобто якщо недоброчесний набувач зміг внести майно в реєстр, держава втрачає інструменти, щоб повернути його.