У Харкові відбулися протести проти нової редакції Цивільного кодексу, яка викликала занепокоєння серед правозахисників та громадських активістів. Учасники акції стверджують, що розмиті формулювання в законодавстві можуть призвести до дискримінації різних груп населення. Вони підкреслюють важливість чітких і зрозумілих норм для захисту прав людини. Протестувальники зібралися біля будівлі обласної адміністрації, тримаючи плакати із закликами до уряду переглянути зміни
У Харкові 6 травня близько сотні людей вийшли на акцію проти законопроєкту №15150 — нової редакції Цивільного кодексу. Протест став частиною всеукраїнської хвилі після голосування у Верховній Раді 28 квітня.
Учасники, серед яких більшість — молодь, зібралися з плакатами та скандують: «Ні — законному беззаконню», «Ганьба», «Влада України — це народ». Серед вимог — не ухвалювати документ у нинішньому вигляді та відкрити його для доопрацювання.
Організаторка акції у ХарковіДарина Золотніковау коментарі «МедіаПорту» розповіла, що людей обурила швидкість, з якою парламент ухвалив проєкт у першому читанні — без повноцінного обговорення та врахування усіх суттєвих правок:
«28 квітня Верховна Рада вирішила швидко ухвалити новий проєкт нового цивільного кодексу. Не врахувавши правок від Мінюсту, від інших комітетів, не врахувавши думку населення, вони внесли правки на найбільш кричущі статті, які вони від нас почули. І це все. По-швидкому прийняли цей законопроект».
За її словами, йдеться про документ, який визначатиме правила життя в країні на десятиліття.
«Ми виходимо, щоб висказати свою думку, що народ України не погоджується з таким кулуарним і швидким прийняттям такого важливого для України законопроєкту, тому що буквально цивільний кодекс — це друга за важливістю книга в Україні після Конституції. І ви хочете приймати цю книгу, не враховуючи думку суспільства», — зазначає Дарина Золотнікова.
Активістка наголошує: до проєкту подали правки десятки правозахисних організацій, однак їх, за її словами, належно не розглянули.
Окреме занепокоєння протестувальників викликають формулювання в документі. Зокрема — використання поняття «доброзвичайність», яке, за словами учасників акції, не має чітких меж.
«Причому, дивіться, слово доброзвичайність, воно існує в юридичній мові, але в чому проблема? Тут вони абсолютно розмиті. Це про якісь моральні принципи суспільства. А що таке моральні принципи суспільства? Якого суспільства? Чиї моральні принципи? Якої етики? Ми цього не знаємо. І це таким чином відкриває абсолютно величезну кількість способів дискримінувати людей, які якимось чином відрізняються від кимось загально прийнятої етики і моралі», — пояснює організаторка.
За її словами, учасники акції вимагають щонайменше доопрацювання законопроєкту перед другим читанням, а також публічного діалогу з суспільством.
«Ми хочемо, щоб наші голоси були почуті, щоб Верховна Рада зрозуміла, що не можна просто так приймати такі важливі законопроєкти і що люди бачать, що вони роблять», — наголосила вона.
Активістка додала, що у нинішньому вигляді такий Цивільний кродекс потрібно суттєво змінювати перед остаточним ухваленням.
Аналогічні акції одночасно проходять у Києві, Одесі, Львові, Івано-Франківську, Вінниці, Дніпрі, Чернівцях та Ужгороді.