В Україні розглядається впровадження нового податку, який передбачає 10% збір з доходів, отриманих через цифрові платформи. Ця ініціатива стосується не лише популярного сервісу OLX, але й інших онлайн-майданчиків, де громадяни можуть здійснювати продаж товарів і послуг. Відповідно до планів уряду, новий податок має на меті легалізувати доходи від електронної комерції та забезпечити надходження до державного бюджету. Зазначається, що цей захід є частиною ширшої реформи оподаткування
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання законопроєкт №15111д, який запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Документ є частиною міжнародних зобов’язань України в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом та передбачає імплементацію механізму автоматичного обміну податковою інформацією про доходи користувачів онлайн-платформ.
Що передбачає законопроєкт
Йдеться про масштабні зміни до Податкового кодексу, які регулюють діяльність цифрових платформ, зокрема маркетплейсів та сервісів оголошень.
Серед ключових положень:
У публічному просторі ініціативу часто називають «податком на OLX», однак регулювання охоплює всі подібні цифрові сервіси, а не одну платформу.
Кого стосуються нові правила
Законопроєкт вводить поняття «підзвітних продавців» — це користувачі, які отримують дохід через цифрові платформи від:
Оператори платформ стають податковими агентами та мають:
Податкові ставки та пороги
Документ передбачає диференційоване оподаткування: пільгова ставка застосовується до доходів у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік), а перевищення цього порогу оподатковується за стандартною ставкою ПДФО.
Для продажу товарів через платформи також встановлюється додатковий орієнтир — дохід до еквівалента 2000 євро на рік може оподатковуватися за спрощеним режимом.
Водночас положення не стосуються вживаних товарів у класичному розумінні побутових продажів. Також не передбачено відкриття спеціальних рахунків для продавців, доступу до банківської таємниці не вводиться, а обмін інформацією здійснюється виключно між податковими органами в межах міжнародних угод.
Законопроєкт передбачає поетапне впровадження:
Першим звітним періодом стане 2027 рік, а перший міжнародний обмін інформацією заплановано після запуску системи.
Документ готують до розгляду у другому читанні в сесійній залі парламенту.
Доопрацьована Комітетом редакція враховує такі ключові положення:
- доходи фізособи, отримані через цифрові платформи, оподатковуються операторами платформ як податковими агентами – без необхідності відкриття спецрахунків чи подання декларацій користувачем платформи;
- платформи утримують ПДФО за пільговою ставкою 10% без окремої сплати військового збору (в подальшому ставка буде коригуватися пропорційно до зниження ставки військового збору);
- доходів фізосіб від продажу товарів через платформи у розмірі до 2000 євро на рік звільняються від оподаткування;
- відсутні обмеження для ФОП при роботі через платформу: якщо особа реєструється на платформі як ФОП, то оператор платформи не утримує ПДФО, але якщо така особа реєструється на платформі для особистих цілей (продаж вживаних речей), то платформа утримує 10% податку, як для звичайної фізособи;
- передбачено блокування сайтів платформ, які порушують вимоги податкового законодавства (реєстр добросовісних платформ буде доступний на вебсайті ДПС);
- усунуто нерівність між платформами резидентами і нерезидентами;
- надано доручення ДПС провести роз’яснювальну роботу для фізосіб, які працюють через цифрові платформи щодо оподаткування таких доходів;
- враховано зміни до КЗпП для унеможливлення перекваліфікації відносин з платформою у трудові відносини.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.