Падіння ВВП України на 0,5% у першому кварталі 2026 року: причини та прогнози

Державна служба статистики України оприлюднила оперативні дані, які показують скорочення реального валового внутрішнього продукту на 0,7% порівняно з попереднім кварталом з урахуванням сезонного фактора. У річному вимірі падіння склало 0,5%. Ці цифри стали несподіваними для багатьох аналітиків, адже попередні прогнози передбачали стабілізацію або навіть незначне зростання.[1]

Оперативна оцінка базується на попередній інформації про обсяги виробництва в ключових галузях. За словами представників відомства, остаточні дані за перший квартал з’являться лише в червні. Порівняно з першим кварталом 2023 року, коли падіння перевищувало 10%, нинішнє скорочення виглядає помірним. Проте саме факт повернення до негативної динаміки після періоду відновлення викликає занепокоєння.

У 2025 році реальний ВВП зріс на 1,8% — це найнижчий показник за останні три роки. Економісти пов’язують таку динаміку з поступовим вичерпанням ефекту від початкового відновлення після найгострішої фази бойових дій 2022–2023 років.

Російські удари по об’єктах енергетики взимку 2025–2026 років суттєво вплинули на виробничі потужності. Зниження температури до рекордних для останніх десятиліть значень призвело до зростання споживання електроенергії, а пошкодження теплових та гідроелектростанцій спричинили тривалі відключення. Промислові підприємства в Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях змушені були скорочувати випуск продукції або переходити на резервні джерела живлення, що підвищувало собівартість.

За оцінками експертів Міжнародного енергетичного агентства, Україна втратила близько 40% генеруючих потужностей за період з жовтня 2025 по лютий 2026 року. Це безпосередньо позначилося на металургії, хімічній промисловості та машинобудуванні — секторах, які традиційно формують значну частку експорту.[5]

Важливим фактором стало уповільнення надходжень від міжнародних партнерів. У першому кварталі 2026 року Україна отримала лише частину запланованих траншів від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду. Політичні дискусії у Конгресі США щодо додаткового пакету підтримки затягнулися до кінця березня, що створило розрив у касових надходженнях.[6]

Міністерство фінансів змушене було активніше використовувати внутрішні запозичення, що підвищило вартість обслуговування боргу. Курс гривні на 5 червня 2026 року становив 43,52 гривні за долар США та 51,26 гривні за євро, що відображає певний тиск на валютному ринку.

Наприкінці квітня 2026 року Національний банк погіршив прогноз зростання ВВП на поточний рік з 1,8 до 1,3%. Регулятор пояснив рішення необхідністю врахувати додаткові ризики, пов’язані з енергетичною кризою та можливим затягуванням переговорів про нову програму МВФ. Водночас НБУ зберіг облікову ставку на рівні 13%, сподіваючись стримати інфляційні очікування.[2]

Аналітики банку зазначають, що у другому півріччі ситуація може покращитися завдяки відновленню постачань електроенергії з Європи та можливому прискоренню надходження допомоги після завершення політичного сезону у Вашингтоні.

Найбільше скорочення обсягів виробництва зафіксовано в промисловості — мінус 2,1% у річному вимірі. Сільське господарство показало незначне зростання завдяки сприятливій погоді для озимих культур, однак логістичні проблеми через пошкодження портової інфраструктури обмежили експорт. Сфера послуг, зокрема роздрібна торгівля та транспорт, також відчула зниження попиту через зменшення реальних доходів населення.

У західних областях, де бойові дії менш інтенсивні, окремі підприємства змогли наростити випуск завдяки переміщенню з східних регіонів. Натомість у прифронтових територіях економічна активність залишається на низькому рівні через безпекові ризики та брак робочої сили.

Міжнародний валютний фонд у травневому оновленні World Economic Outlook зберіг прогноз зростання української економіки на 2026 рік на рівні 1,5%, однак зауважив високий рівень невизначеності.[3]Світовий банк у своєму звіті від 2 травня наголосив на необхідності прискорення реформ у сфері енергетики та антикорупційного законодавства для отримання наступних траншів.[4]

Для порівняння, економіка Польщі у першому кварталі 2026 року зросла на 2,8%, а Румунії — на 1,9%. Ці країни меншою мірою залежать від військових витрат і мають стабільніші енергетичні системи. Водночас Молдова, яка також відчуває наслідки війни, показала падіння ВВП на 0,4%.

Зниження економічної активності позначилося на ринку праці. Рівень безробіття, за методологією Міжнародної організації праці, зріс до 12,4%. Реальні заробітні плати в державному секторі та на підприємствах з частковою державною участю знизилися на 3,2% у річному вимірі. Водночас у приватному секторі, особливо в ІТ та логістиці, спостерігається зростання попиту на кваліфіковані кадри.

Соціологічні опитування, проведені у квітні 2026 року Київським міжнародним інститутом соціології, показують, що 67% респондентів вважають економічну ситуацію «поганою» або «дуже поганою». Проте 58% опитаних висловлюють надію на покращення у другій половині року.

Експерти очікують, що відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів та збільшення імпорту електроенергії з ЄС дозволять стабілізувати виробництво вже в травні-червні. Додатковим позитивним фактором може стати прискорення надходження американської допомоги після ухвалення відповідного законопроєкту.

Уряд готує зміни до державного бюджету на 2026 рік, які передбачають перерозподіл коштів на користь енергетичного сектору та соціальних програм. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні 4 травня заявив, що пріоритетом залишається забезпечення макроекономічної стабільності та підтримка внутрішнього виробництва.

Аналітики, які підготували консенсус-прогноз, опублікований Національним банком у травні, передбачають зростання ВВП у другому кварталі на 0,4%. Якщо воєнна ситуація не погіршиться і міжнародна підтримка надійде в повному обсязі, річний показник може сягнути запланованих 1,3–1,5%.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму.Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.