У Києві триває судовий процес над колишньою працівницею одного з училищ Херсона, яка обвинувачується у незаконному переміщенні українських дітей до анексованого Криму. Відповідаючи на запитання судді, жінка заявила, що не здійснювала жодних дій насильницького характеру і не вивозила дітей силоміць. Обвинувачення стверджує, що вона брала участь у схемах, які передбачали вивезення дітей із материкової України до Криму під приводом організації відпочинку та оздоров
Деснянський райсуд Києва розглядає справу Юлії Супрун, колишньої заступниці директора Херсонського професійного училища № 2, створеного окупаційною владою. На слуханні 5 травня досліджували докази прокуратури.
Супрун обвинувачують у воєнному злочині та колабораціонізмі. За даними слідства, жінка організувала вивезення семи дітей з Херсона до окупованого Криму. Там їх поселили в табір, де змушували навчатися за програмами РФ та готували до служби в збройних силах Росії. Після деокупації частини Херсонської області Супрун з чоловіком виїхала на підконтрольну Україні територію й жила у Броварах на Київщині. Там її затримали у лютому 2025 року.
На початку великої війни директором Херсонського професійного училища №2 був Олександр Супрун. Якзʼясувалижурналісти hromadske, невдовзі він формально взяв відпустку, а його обовʼязки виконувала невістка Юлія Супрун — громадянка України, фахівчиня з соціальної роботи.
У серпні 2022 року в училищі пройшли збори, Супрун тоді нібито запитувала, чи готові працівники продовжити роботу за окупаційної влади. Невдовзі росіянистворилидубль юридичної особи закладу, а директоркою зробили невідому жінку на імʼя Анна Павленко. Після цього Денис Супрун нібито став старшим педагогом, а його дружина Юлія — заступницею директорки.
У жовтні того ж року вихованцям-сиротам і дітям із родин, які навчалися в училищі, запропонували поїхати на відпочинок до Криму. Денис та Юлія Супрун проводжали підлітків до річкового порту в Херсоні. Звідти вихованців училища відвезли в окуповані Олешки, а потім — у Крим. Там спочатку поселили в табір ”Дружба” в Євпаторії, потім у “Лучистий”, згодом перевели в Генічеськ на окупованій Херсонщині.
Подружжя Супрунів після звільнення Херсона переїхали у Бровари на Київщині. Юлію затримали 12 лютого 2025 року. Слідствозазначає: вона організувала незаконне вивезення семи неповнолітніх вихованців до Криму. Одну дитину повернули через поведінкові особливості. Викрадених дітей переміщували окупованою територією, змушували навчатися за програмами РФ та готували до служби в збройних силах Росії.
Крім того,додаютьу Офісі Генпрокурора, їм видали російські паспорти, а одному з них вручили повістку для служби в російській армії. Завдяки міжнародним та громадським організаціями вдалося повернути чотирьох підлітків. Доля ще двох неповнолітніх досі невідома. У справі потерпілими визнали двох колишніх вихованців навчального закладу.
Крім того, за даними слідства, жінка забрала з училища ноутбук, монітор та системний блок вартістю понад 25 тисяч гривень, вивезла на Київщину та зберігала вдома.
На початку 2026 року справу скерували до Деснянського райсуду Києва для розгляду по суті. На засіданні 26 березня прокурор Сергій Зузакоголосивкороткий виклад обвинувачення. У матеріалах ідеться: Юлія Супрун добровільно погодилася працювати за окупаційної влади. У вересні 2022-го вона зарахувала до навчального закладу 7 дітей віком від 15 до 17 років, позбавлених батьківського піклування та сиріт.
За даними слідства, 6 жовтня того ж року Супрун та ще дві особи повідомили вихованцям, що їх відправляють нібито на оздоровлення до дитячих таборів у Криму. Сказали збирати речі. Двоє підлітків не хотіли їхати, однак їм погрожували.
— Двоє дітей були проти. Вони казали, що розуміли те, що їх вивезуть не на тиждень чи два, а, можливо, й назавжди. Одному з підлітків, який висловив незгоду, пригрозили посадити “на підвал”, — розповів прокурор у коментарі МІПЛ.
За його словами, дітям обіцяли, що їх відправляють ненадовго, але це було обманом.
— Мета переміщення полягала у тому, щоб залишити цих дітей на території Росії або відправити у прийомні сімʼї, — додав Зузак.
Наступного дня, 7 жовтня, зазначає слідство, Супрун відвезла сімох неповнолітніх до річкового порту в Олешках. Звідти їх автобусами відправили до Криму — у табір “Дружба”. Та виїзд не узгодили із законними представниками дітей. За два тижні одного з неповнолітніх повернули через “поведінку, що створювала небезпеку для інших”.
Підлітків на окупованій території навчали за російськими освітніми програмами. Їх змушували проходити підготовку до військової служби. Одну дитину зрештою вдалося повернути до України за допомогою міжнародних волонтерських організацій. Ще одна — виїхала до Німеччини, двоє — до Польщі. Доля ще двох досі невідома. За словами прокурора, діти щонайменше півроку перебували під контролем окупантів.
Також Супрун обвинувачують у колабораційний діяльності, що виявилась у співпраці з представниками окупаційної влади. Слідствозʼясувало: вона запроваджувала в училищі російські стандарти освіти, підбирала кандидатів на посади викладачів й приймала учнів на навчання. Прокурор зазначав у суді: Супрун наказала підлеглим розмістити прапор та герб РФ у навчальному закладі. А 1 вересня 2022-го — увімкнути російський гімн.
Слухання 5 травня розпочалося з розгляду клопотання МІПЛ щодо фотозйомки під час відкритого засідання. Прокурор не заперечував, тоді як Юлія Супрун та її адвокат були проти, але не пояснили свою позицію. Суд зрештою дозволив фотографувати усіх учасників судового процесу, але заборонив знімати обвинувачену.
Після цього прокурор просив суд ще на два місяці залишити Супрун під вартою. Він акцентував, що помʼякшення запобіжного заходу створює ризики: переховування від суду та слідства, впливу на свідків та потерпілих.
Адвокат підсудної з центру безоплатної правової допомоги наполягав, щоб Супрун відпустили під цілодобовий домашній арешт із зобовʼязанням здати закордонні паспорти:
— Вважаю клопотання прокурора необґрунтованим. Доказів існування ризиків також немає. А свідки перебувають далеко від Києва.
Обвинувачена, своєю чергою, заявила, що не має наміру переховуватися від слідства та суду.
— Після деокупації Херсона я співпрацювала з українськими правоохоронцями. У мене не було наміру переховуватися. Я також не поїхала на окуповану територію, — додала вона.
Супрун пояснила, що залишилася у навчальному закладі та піклувалася про дітей, силоміць нікого не вивозила. Вона просила помʼякшити запобіжний захід.
— Я не збирала дітей і не віддавала їх комусь. Я силою нікого не вивозила. Також прокурор заявляє про звʼязки з російською владою. Спілкування з тією стороною у мене ніколи не було. Прокурор бачив мій телефон. Мій чоловік разом із малолітньою дитиною зараз на орендованій квартирі . Але його у будь-який момент можуть забрати у ТЦК, — продовжила Супрун.
Зрештою, суд залишив її під вартою ще на два місяці.
Згодом суд перейшов до дослідження письмових доказів прокуратури. Спершу вивчили низку технічних документів, зокрема постанови про призначення групи прокурорів й слідчих та інші.
— Це документи про рух кримінального провадження, вони важливі з точки зору допустимості інших доказів. Їх треба дослідити, тому що вони підтверджують законність досудового розслідування, — наголосив прокурор.
Після цього дослідили відомість про нарахування Супрун зарплати на суму 55 тисяч рублів. Документ знайшли в училищі після деокупації Херсона. Адвокат підсудної водночас заявив: на ньому немає підпису та печатки організації.
Також суд розглянув наказ від 17 серпня 2022 року про зарахування Юлії Супрун на посаду заступника директора з виховної роботи навчального закладу. Цей документ також знайшли після деокупації Херсона. Супрун, втім, заявила:
— Я бачу цей документ вперше. Там немає мого підпису. Я почала працювати лише з 1-го вересня.
У перерві судового засідання Супрун сказала МІПЛ, що не визнає вину.
— Коли почалася окупація, не було нікого: ні прокуратури, ні поліції, ні служби у справах у дітей. Ми були зовсім без звʼязку. Нас не питали, чи хочемо ми цю окупацію. Потім заблокували усі термінали, не працювали банки, а за що годувати дітей? — додала вона.
За її словами, вихованці навчального закладу не висловлювали незгоду щодо поїздки у табір. Вона додала: з березня 2022-го діти з батьками їздили з Херсона у табір в Крим на оздоровлення:
— Так само наші діти — директор принесла наказ і прочитала, що вони їдуть на оздоровлення.
На наступному засіданні у червні суд продовжить досліджувати докази прокуратури.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.Обов’язкові поля позначені*