В умовах зростаючої глобальної конкуренції у сфері оборонних технологій, питання експорту таких продуктів стає дедалі актуальнішим для українських компаній. Важливим аспектом цього процесу є дотримання правил комплаєнсу, які регулюють міжнародну співпрацю в галузі MilTech. Комплаєнс у сфері експорту оборонних технологій передбачає відповідність національному та міжнародному законодавству, що регулює обіг військових товарів і послуг. Основними вимогами є детальний аналіз правових норм країни-експортера та країн-партнерів
Сучасні реалії вимагають оперативності у прийнятті рішень, адже у секторі MilTech висока динаміка розвитку продукту та умов його застосування. Компаніям необхідно заздалегідь розуміти та враховувати правила і процедури експортного контролю оборонних технологій.
Платформа Brave Inventors разом із Надією Єрмійчук, партнеркою компанії Axon Partners, проаналізували, до яких юридичних процедур мають готуватися українські Defense Tech компанії перед виходом на міжнародні ринки в питаннях експорту.
Оборонні технології потребують нового підходу до експорту
Технологічна екосистема звикла до високих темпів розвитку та вільного обігу цивільних продуктів. Defence Tech має таку ж швидкість та інноваційність, але індустрія стикається зі спеціальним регулювання передачі технологій та інформації. Одним із найбільш незвичних для цивільного технологічного сектору є експортний та імпортний контроль за обігом оборонних товарів.
В контексті комплаєнсу, експортний контроль посідає важливе місце, тому що є обов'язковим етапом в циклі розвитку продукту за участі різних юрисдикцій або іноземних елементів (компаній, команд, інвесторів та ін).
Система експортного регулювання створювалася в інших реаліях і не враховує сучасний темп інновацій. Раніше в цій швидкості просто не було потреби. Сьогодні ж обставини змінилися.
За загальним правилом є два списки оборонних товарів
товари військового призначення
товари подвійного використання
Україна як учасниця міжнародної системи контролю експорту - Вассенаарської домовленості, має два такі ж два списки оборонних товарів. В різних країнах можуть бути дещо змінені назви категорії або ж існувати більше деталізовані списки, наприклад, стратегічні товари в Естонії. Тому одна із найперших задач - класифікувати ваш продукт в країні створення.
До товарів військового призначення належать продукти, створені виключно для військових потреб, а саме: озброєння, військова техніка або спеціалізовані компоненти до них.
Товари подвійного використання - це продукти, які можуть застосовуватися як у цивільній, так і у військовій сфері. Найбільш звичні для нас це різні БПЛА та екосистеми для них, компоненти.Під експортний контроль держави потрапляє далеко не лише готовий продукт, а його компоненти, складові, сервісні послуги, певна інформація про продукт і його функціонування, документація, навчання, інструктажі, та, навіть, розпорядження правами (як от ліцензування ІР, продаж прав на продукт тощо). В Україні основним контролюючим органом є ДСЕК (Державна служба експортного контролю).
В переважній більшости країн, у тому числі в Україні, порушення експортного законодавства це кримінальне правопорушення з відповідальністю у вигляді у тому числі позбавлення волі.
Тому питання комплаєнсу експортним процедурам є критичним при взаємодії з іноземними суб'єктами, виходами на нові ринки, зокрема залучення інвестицій.
LIGA360допомагає швидко перевіряти контрагентів, контролювати санкційні та податкові ризики й уникати блокування операцій. Менше ризиків - швидші угоди та впевненість у роботі з державними й міжнародними партнерами.
На кожному етапі створення, розвитку, масштабування та реалізації продукту виникають різні вимоги з комплаєнсу.
Інвесторський трек. У різних інвесторів (ангел, фемілі офіс, інституційний фонд) і раунду є різні вимоги вимоги до оформлення інтелектуальної власності та фінансування R&D. Часто це означає, що в результаті компанія або продукт мають бути присутні за кордоном (офіційно або фактично).
Відповідно, для товарів оборонного сектору - товарів подвійного використання та військового призначення, практично завжди виникає питання експортного комплаєнсу. Адже консолідація ІР за кордоном, здійснення R&D або, навіть, розкриття певної інформації про продукт іноземному інвестору, без фактичної передачі, буде вважатися експортом.
В таких випадках відповідальність за дотримання комплаєнсу та експортних процедур в першу чергу лежить на власнику продукту, а не на інвесторі. Хоча за певних умов інвестори будуть стикатися з імпортними обмеженнями на оборонні технології особливо в equity раундах.
Важливо враховувати, що комплаєнс експортним обмеженням відбувається не лише шляхом здійснення власне експорту, але і в запобіганні неконтрольованого експорту при закритті угод через налаштування процесів та обміну інформацією.
Одні і ті ж правила щодо експортного контролю застосовуються і при продажі кінцевих продуктів, послуг і при трансфері технологій. Водночас рівень комплаєнсу може бути різним залежно від контрагентів. Наприклад, гравці класичного оборонного сектору добре розуміють специфіку регулювання і вже багато років працюють у цих рамках, проте такий тип продукту як технології, і швидкість з якою потрібно її постачати, створюють нові виклики, навіть для них.
Специфічним комплаєнс в оборонному секторі робить:
кінцеві користувачі, якими є переважно державні оборонні відомства або військові структури;
підвищені вимоги та жорсткі обмеження щодо надання доступу до контрольованої інформації іноземним суб'єктам при одночасному постійному залученні іноземного фінансування;
вимоги по локалізації прав інтелектуальної власності та виробничих потужностей;
супутні процедури для постачання частини продукту, якщо правовласником такої частини є іноземний суб'єкт (наприклад, ліцензування софту у виробі).
Очевидно, що рівень комплаєнсу перед інвестором і державним замовником може і буде відрізнятись, як і його мета та обсяг, водночас саме виробник консолідує на собі всі ризики такої невідповідності.
Наразі нормативна база не визначає пріоритетність саме через категоризацію оборонних товарів. В основі принципу пріоритетності лежить радше потреба та актуальність продукту чи технології для застосування Силами Оборони України і національні інтереси нашої держави та принцип надлишковості. Варто зазначити, що такий підхід є доволі поширеним в інших країнах, особливо в нинішніх умовах, коли умови ведення сучасної війни настільки динамічні, що пріоритетність може достатньо швидко змінюватись, тоді як нормативна база не є настільки гнучкою для постійної модифікації.
Одним із елементів державної політики в сфері трансферу оборонних технологій та товарів є формування вимог до розвитку інтелектуальної власності в сфері ОПК. Десятого квітня Уряд затвердивПолітикууправління інтелектуальної власності в сфері оборонно-промислового комплексу України. Документ визначає стратегічні напрями розвитку державного регулювання, що стосуватиметься серед іншого розпорядження правами інтелектуальної власності виробників оборонних продуктів, у тому числі в контексті експорту. Політика це лише засадничий документ, надалі будуть вноситись відповідні зміни в предметні закони та підзаконні акти.
Ми бачимо дедалі більше прикладів успішного міжнародного партнерства. Наприклад, співпраця Quantum Systems та Frontline - це німецько-українське виробництво дронів.
Довідка: У межах партнерства німецька компанія Quantum Systems придбала 10% частки українського виробника роботизованих систем Frontline з опціоном на збільшення до 25%. Ця інвестиція передбачає інтеграцію українських технологій у дрони Vector та спільну відмову від китайських компонентів. Співпраця відкриває Frontline шлях на європейський ринок і дозволяє масштабувати власні розробки: дрони «Лінза», «Зум» та турелі «Буря».
Такі кейси наглядно демонструють роль держави у відповідних процесах - не лише інфраструктурна, а насамперед суб'єктна. Держава, як основний decision maker, не просто вимагає проходження процедур і гарантування результату при їх дотриманні, а в кожній конкретній ситуації має значний рівень дискреції на прийняття рішення по суті. Тому в нинішніх умовах немає підстав говорити про кардинальні зміни, радше поточний фреймворк може змінитися з огляду на зміст фокусу з хардових продуктів на софтові і способи їх трансферу.
Матеріал було розроблено спільно з платформою Brave Inventors і партнеркою компанії Axon PartnersНадією Єрмійчук.